Джордж Портер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джордж Портер
англ. George Porter
George Porter Nobel.jpg
Народився 6 грудня 1920(1920-12-06)
Стейнфорт, Йоркшир, Велика Британія
Помер 31 серпня 2002(2002-08-31) (81 рік)
Кентербері, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність хімік, політик, викладач університету
Alma mater Університет Лідса
Кембриджський університет
Сфера інтересів хімія
Заклад Університет Шеффілда, Університетський коледж Лондона, Імперський коледж Лондона і Кембриджський університет
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d] і член Палати лордiв[d]
Науковий керівник Роналд Норріш
Аспіранти, докторанти James Durrant[d]
Член Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Папська академія наук[1], Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Індійська національна академія наук[d] і Американське філософське товариство[2]
Відомий завдяки: дослідження надшвидких хімічних реакцій
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1967)
Медаль Портера (1988)

Джордж Портер у Вікісховищі?

Джордж Портер (англ. George Porter, Baron Porter of Luddenham) (6 грудня 1920, Стейнфорт, Йоркшир — 31 серпня 2002) — англійський фізикохімік, член Лондонського королівського товариства (1960).

Біографія[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Лідському і Кембриджському університетах (1938-41). У 1941-45 служив в армії. У 1949-54 викладав у Кембриджському університеті, в 1955-63 у Шеффілдському університеті; в 1963-66 рр. професор хімії, а з 1966 року — директор Королівського інституту Великої Британії. Президент Міжнародного комітету з фотобіології (з 1968); президент Хімічного товариства Великої Британії (з 1970).

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1967 році Портер відзначений (спільно з Р. Норрішем і М. Ейгеном) Нобелівською премією з хімії за дослідження надшвидких хімічних реакцій.

Лауреат медалі Коплі (1992) за внесок у розшифровку людського геному й розвиток інших областей молекулярної біології.

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Chemistry for the modern world, L., 1962

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: у 2 т. Пер. з англ. — М.: Прогрес, 1992. Т. 2: М — Я. 853 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]