Селеноціанати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:46, 21 вересня 2016, створена Олег.Н (обговорення | внесок) (категоризація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Селеноціанати (рос. селеноцианаты, англ. selenocyanates) — солі та естери селеноціанової кислоти HSeCN.[1] Приклад: етилселеноціанат CH3CH2SeCN.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Heinrich Rheinboldt in Houben-Weyl Methoden der Organischen Chemie, herausgegeben von Eugen Müller, Otto Bayer, Hans Meerwein und Karl Ziegler, Band 9, Schwefel-, Selen und Tellur-Verbindungen, Thieme Verlag, Stuttgart, 1955, dort 937—951.

Джерела

[ред. | ред. код]