Теорія збурень Меллера — Плессета

Методи розрахунку електронної структури
Метод валентних зв'язків
Узагальнений метод валентних зв'язків Резонанс
Теорія молекулярних орбіталей
Метод Гартрі-Фока Напівемпіричні методи квантової хімії Теорія збурень Меллера — Плессета Конфігураційна взаємодія Зв'язані кластери Багатоконфігураційне самоузгоджене поле Композитні методи квантової хімії Квантовий метод Монте-Карло Лінійні комбінації атомних орбіталей
Зонна структура
Наближення майже вільних електронів Наближення сильного зв'язку Наближення формочки для випікання мафінів Теорія функціоналу густини Метод k·p Наближення порожньої ґратки

Теорія збурень Меллера — Плессета (рос. теория возмущений Меллера — Плессета, англ. Møller–Plesset perturbation theory) — підхід до врахування електронної кореляції, що полягає у врахуванні вищих збуджених станів в методі Гартрі — Фока та використанні багаточастинкової теорії збурень. Теорія збурень другого порядку (метод MP2) суттєво покращує розрахунок гартрі-фоківської енергії і завжди приводить до зниження загальної енергії, Однак, врахування вищих рівнів може привести до підвищення енергії і навіть до її переоцінки, що є наслідком невраховування варіаційного принципу. Ідея методу вперше запропонована в 1934 р.

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.