Координати: 18°30′10.000008099996″ пд. ш. 49°29′26.999988100003″ зх. д. / 18.50278° пд. ш. 49.49083° зх. д. / -18.50278; -49.49083

ГЕС Кашуейра-Дорада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Кашуейра-Дорада
Вид на водоскидні шлюзи греблі
18°30′10.000008099996″ пд. ш. 49°29′26.999988100003″ зх. д. / 18.50278° пд. ш. 49.49083° зх. д. / -18.50278; -49.49083
КраїнаБразилія Бразилія
Стандіюча
РічкаПарана
Каскадкаскад на Парані
Початок будівництва1963 (друга черга), 1969 (третя черга), 1984 (четверта черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1958 (перша черга), 1967 (друга черга), 1977 (третя черга), 1994 (четверта черга)
Основні характеристики
Установлена потужність658  МВт
Середнє річне виробництво3635  млн кВт·год
Тип ГЕСруслово-греблева
Розрахований напір34,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан (перша, друга та четверта черга), Френсіс (третя черга)
Кількість та марка турбін2 (перша черга), 3 (друга черга), 3 (третя черга), 2 (четверта черга)
Кількість та марка гідрогенераторів2 (перша черга), 3 (друга черга), 3 (третя черга), 2 (четверта черга)
Потужність гідроагрегатів2х17 (перша черга), 3х54 (друга черга), 3х84 (третя черга), 2х105 (четверта черга)  МВт
Основні споруди
Тип греблікомбінована бетонна / кам’яно-накидна із глиняним ядром
Висота греблі22 /26  м
Довжина гребліпонад 3000  м
ЛЕП5
ВласникCentrais Electricas Cachoeira Dourada
ГЕС Кашуейра-Дорада. Карта розташування: Бразилія
ГЕС Кашуейра-Дорада
ГЕС Кашуейра-Дорада
Мапа
Мапа

ГЕС Кашуейра-Дорада (порт. Usina Hidrelétrica de Cachoeira Dourada) – гідроелектростанція на сході Бразилії на межі штатів Мінас-Жерайс та Гояс. Розташована між ГЕС Ітумбіара (вище по течії) та ГЕС Сан-Сіман, входить до складу каскаду на Паранаїбі (правий виток другої за довжиною річки Південної Америки Парани).

Введена в експлуатацію у 1958 році перша черга станції з двома гідроагрегатами малої потужності не створювала водосховища, а дві її дамби забезпечували подачу ресурсу із рівня до 418 метрів НРМ. Втім, вже за кілька років Паранаїбу перекрили повноцінною греблею. Лівобережну частину долини займає кам’яно-накидна ділянка із глиняним ядром висотою 26 метрів та довжиною біля 1 км, а далі тягнеться бетонна частина висотою 22 метри та довжиною понад 2 км. Ця споруда потребувала 500 тис м3 бетону та 2,2 млн м3 породи. Вона утримує водосховище з площею поверхні 74,4 км2 та об’ємом 460 млн м3 (корисний об’єм 219 млн м3), в якому рівень поверхні підняли до 430,5 метра НРМ.

У центральній частині греблі розташовано кілька інтегрованих з нею машинних залів, обладнаних турбінами типу Каплан (за виключенням третьої черги, де використали гідроагрегати з турбінами типу Френсіс). Всього тут встановлено десять агрегатів, з яких два по 17 МВт (перша черга), три по 54 МВт (друга черга), три по 84 МВт (третя черга) та два по 105 МВт (четверта черга). Обладнання працює при напорі у 34,5 метра та може виробляти 3635 млн кВт-год електроенергії на рік[1][2][3][4][5][6].

Примітки

  1. Chiossi, Nivaldo (10 листопада 2015). Geologia de engenharia (pt-BR) . Oficina de Textos. ISBN 9788579751660.
  2. Cachoeira Dourada Hydroelectric Power Plant Brazil - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 7 березня 2018.
  3. Uhe - cachoeira dourada - Teses - Cldmachado. Trabalhos Feitos (pt-br) . Процитовано 7 березня 2018.
  4. No. 23 / 06-2013 • ENGLISH MAGAZINE OF ANDRITZ HYDRO (PDF).
  5. Increasing power output from Francis turbines Effektøkning i vannkraftverk med Francis turbiner Bente Taraldsten Brunes (PDF).
  6. Informacoes para o coindice hidreletrica (PDF).

Посилання