Лев Аргир
| Лев Аргир | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | після 922 |
| Країна |  Східна Римська імперія |
| Національність | грек |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Титул | патрикій |
| Посада | друнгарій |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Аргири |
| Батько | Евстафій Аргир |
| Брати, сестри | Поф Аргир |
| Діти | 2 сини |
Лев Аргир (*Λέων Ἀργυρός, д/н —після 922) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.
Життєпис
Походив з провінційного знатного роду Аргирів. Син Евстафія Аргира, друнгарія віли (тагми флоту). Розпочав службу за часів імператора Льва VI, також на візантійському флоті. Близько 910 року разом з братом Пофом розпочав службу в загоні манглабітів (особистій охороні імператора).
У 911 році призначається стратегом феми Себастія, також отримав титул протоспатарія. У 917 році брав участь у поході проти Болгарії, зумів врятуватися після нищівної поразки візантійців у битві при Ахелої. У 919 році разом з братом Пофом та сином Романом підтримав захоплення влади Романом Лакапіном. На дяку від останнього отримав титул патрикія, а потім магістра.
У 921 році разом з братом Пофом Аргиром очолював захист Константинополя під час нападу болгарських військ на чолі із царем Синеоном. Візантійці зазнали тяжкої поразки біля Пегі, а у 922 році Аргири знову зазнали поразки від болгар на чолі із кавханом Феодором Сигріцею у битві при недолік від столиці. Лев Аргир врятувався, але ймовірно невдовзі відсторонений від якихось військових посад, але напевне залишився у синкліті. Про подальшу долю нічого невідомо.
Родина
- Роман, зять імператора Романа I Лакапіна
- Маріан Аргир (д/н—963), доместік схол Заходу
Джерела
- Guilland, Rodolphe (1967). Recherches sur les institutions byzantines. Berlin: Akademie-Verlag.
- Steven Runciman, The Emperor Romanus Lecapenus and His Reign: A Study of Tenth-Century Byzantium, Cambridge University Press, 1988 (ISBN 0-521-35722-5).
- Cheynet, J.-C.; Vannier, J.-F. (2003). Les Argyroi. 40. [S.l.]: Zbornik Radova Vizantološkog Instituta. p. 57–90. ISSN 0584-9888