Андре Горц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:27, 20 лютого 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андре Горз
фр. André Gorz
Ім'я при народженніфр. Gerhart Hirsch
фр. Gérard Robert Karl Jakob Horst[1]
ПсевдонімиMichel Bosquet
Народився9 лютого 1923(1923-02-09)
Відень
Помер22 вересня 2007(2007-09-22) (84 роки)
Вонон, Об
КраїнаФранція Франція
Діяльністьекономіст, журналіст, філософ, письменник, соціолог, захисник довкілля, політолог, публіцист
Alma materФедеральна політехнічна школа Лозанни
Lyceum Alpinum Zuozd
Галузьсоціологія, філософія
ЗакладНувель Обс
L'Express
Тан Модерн

Андре Горз (фр. André Gorz, власне Герхард Гірш (нім. Gerhart Hirsch), 9 лютого 1923, Відень — 22 вересня 2007, Вонон, Об) — французький ліворадикальний філософ, соціолог, один із засновників відомого тижневика Le Nouvel Observateur (1964).

Намагався у своїх вченнях поєднати марксизм та екзистенціалізм, розвивав ідеї Жан-Поль Сартра. Став одним із засновників «політичної екології». У 1980 році виступив зі своєю книгою «Прощання з пролетаріатом».

Його наукові пошуки стосуються питання комуністичного суспільства. Він вважав, що соціалізм не може перейняти ідею необмеженого споживання. «Гонка достатку» між капіталістичними та комуністичними країнами не виправдана, у той час, коли мільйони людей не мають життєво необхідного. Соціалістична модель споживання, як він стверджував ще в 60-х рр., має бути якісно іншою.

Основні праці

  • La morale de l'histoire (Seuil, 1959)
  • Stratégie ouvrière et néocapitalisme (Seuil, 1964) — Робітнича стратегія та неокапіталізм
  • Le traître (Le Seuil, 1957; Folio Essais, 2005)
  • Le socialisme difficile (Seuil, 1967) — «Важкий соціалізм»
  • Réforme et révolution (Seuil, 1969) — «Реформа та революція»
  • Critique du capitalisme quotidien (Galilée, 1973) — Критика сучасного капіталізму
  • Critique de la division du travail (Seuil, 1973, у співавторстві)
  • écologie et politique (Galilée, 1975)
  • écologie et liberté (Galilée, 1977)
  • Fondements pour une morale (Galilée, 1977)
  • Adieux au prolétariat (Galilée, Le Seuil, 1980) — «Прощання з пролетаріатом. По той бік соціалізму»
  • Les Chemins du paradis (Galilée, 1983) — «Шлях у рай»
  • Métamorphoses du travail (Galilée, 1988; Folio Essais, 2004)
  • Capitalisme Socialisme Écologie (Galilée, 1991)
  • Misères du présent, richesse du possible (Galilée, 1997)
  • L'immatériel (Galilée, 2003)
  • Lettre à D. Histoire d'un amour (Galilée, 2006)
  • Ecologica (Galilée, 2008)
  • Le fil rouge de l'écologie. Entretiens inédits en français (Ed. de l'EHESS, 2015)

Література

  • Gianinazzi, André Gorz. Une vie. Paris: La Découverte, 2016.
  • Tatman J. Andre Gorz: critical reader. Chicago: Pluto Press, 1995.
  • Little A. The political thought of André Gorz. London; New York: Routledge, 1996.
  • Bowring F. André Gorz and the Sartrean legacy: arguments for a person-centered social theory. New York: St. Martin's Press, 2000.

Посилання

  1. Fichier des personnes décédées mirror