Панченко Анатолій Григорович

Панченко Анатолій Григорович
Народився	29 березня 1938(1938-03-29) (86 років) Бахчисарай, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР
Діяльність	державний діяч
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ (1961)
Партія	КПРС
Нагороди

Анато́лій Григо́рович Па́нченко (нар. 29 березня 1938(19380329), місто Бахчисарай, тепер місто Республіки Крим) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області, секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1986 р.

Біографія

У 1961 році закінчив Донецький політехнічний інститут.

У 1961—1975 роках — помічник майстра, майстер, старший майстер дільниці складання редукторного цеху, старший майстер складання механічного цеху № 1, заступник начальника цеху із складання механічного цеху № 9, начальник механічного цеху № 1 Новокраматорського машинобудівного заводу імені Леніна Донецької області.

Член КПРС з 1969 року.

У 1975—1977 роках — 2-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області. У 1977—1984 роках — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області.

У 1984 році закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС. У 1984—1985 роках — інспектор ЦК КПУ.

З грудня 1985 року — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ. У 1986—1988 роках — радник ЦК КПРС з питань економіки при ЦК Народно-демократичної партії Афганістану в Демократичній Республіці Афганістан. У 1988—1990 роках — секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

У 1990—1991 роках — керівник проблемно-аналітичної групи з соціально-економічних питань Кримського республіканського комітету КПУ.

У 1992—1994 роках — заступник начальника—головний інженер «Кримголовпостачу». У 1994—1997 роках — директор Спільного підприємства «Лазурит». З 1997 року працював радником голови Верховної ради Криму. У 1998—1999 роках — директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Пассар».

3 2001 р. — виконавчий директор Кримського регіонального відділення Союзу землевпорядників України. Проживав у місті Сімферополі.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (1974)
• орден Знак Пошани (1988)
• медалі
• Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1988)
• лауреат Державної премії СРСР в області техніки (1980)

Джерела

• [1]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}