Остаточний вирок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:52, 30 квітня 2019, створена Yuriz (обговорення | внесок) (уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остаточний вирок
Final Judgement
Жанртрилер, драма
РежисерЛуї Морно
ПродюсерМайк Елліот
СценаристКірк Ханікатт
У головних
ролях
Бред Дуріф[1], Айзек Гейз[1], Карен Блек[1], Kristin Dattilod[1], Марк Адайр-Ріосd[1] і George Cheungd[1]
ОператорМарк Паррі
КомпозиторТеррі Плюмері
МонтажГленн Гарленд
ХудожникКолін Де Руан
КінокомпаніяConcorde-New Horizons
Тривалість90 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1992
IMDbID 0104268

Остаточний вирок (англ. Final Judgement) — американський трилер 1992 року.

Сюжет

Отець Тайрон намагався умовити молоду дівчину Паулу кинути ремесло стриптизерки. Але вона відмовлялася. Коли Тайрон вийшов з її квартири і сів у автомобіль, він почув її глухий крик і повернувся: на підлозі лежало бездиханне тіло Паули. За кілька хвилин у квартирі встиг побувати знайомий Паули, який її і задушив ланцюжком від натільного розп'яття. Поліція підозрює отця Тайрона, оскільки саме його бачили біля трупа, але відпускає. А отець Тайрон відправляється пізнавати дно міського життя, щоб спробувати розшукати вбивцю.

У ролях

Актор Роль
Бред Дуріф Отець Тайрон Отець Тайрон
Девід Ледінхем Роберт Соррель Роберт Соррель
Марія Форд Ніколь Ніколь
Сімона Аллен Алісія Алісія
Айзек Гейз лейтенант Герб Джефферсон лейтенант Герб Джефферсон
Орсон Бін монсеньйор Кореллі монсеньйор Кореллі
Карен Блек місіс Соррель місіс Соррель
Берт Вільямс Отець О'Ши Отець О'Ши
Говард Шенгроу арт-дилер арт-дилер
Майкл МакДональд Рейні Рейні
Сінтія Стіл Елізабет Елізабет
Крістін Даттіло Паула Паула
Роберта Васкес Вітні Вітні
Роджер Халстон офіцер офіцер
Шеррі Роуз Аманда Аманда
Ліза Інуе Лілі Лілі
Ірен Ольга Лопез Френсіс Френсіс
Марк Адейр-Ріос Хуан Хуан
Джордж Чунг Лі Лі
Стів Раш помічник помічник
Мак Ворд клієнт клієнт
Тоні Неплс танцівниця 2 танцівниця 2
Лоуренс Моносон швейцар в художній галереї швейцар в художній галереї

Посилання

  1. а б в г д е ČSFD — 2001.