Гони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Гони (значення)

Гони — українська старовинна міра довжини. Первісно означала довжину зораного поля. Тоді як офіційною одиницею великих відстаней була верста, аж до XIX століття в побуті використовувалася гона чи гони. Розрізняли великі («добрі») гони — 120 сажень, середні гони — 80 сажень, малі гони — 60 сажень.[1]

Примітки

  1. Б. Кравців. Міри. Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1580—1596.

Література

  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.