Сажень
Очікує на перевірку
| Сажень | |
| В основній одиниці SI |
2,1336 ± 5,0E−5 м  |
|---|---|
| Дорівнює стандартній одиниці |
2,1 м[1], 2,1 м[1], 2,1 м, 2,133562 м, 2,1 м і 2,1 м[2] |
| Фізична величина |
довжина |
| Еквівалентний SPARQL-запит до Вікіданих |
wd:Q2018709 p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?source; wikibase:quantityUnit ?base]. ?item p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?target; wikibase:quantityUnit ?base]. BIND(?source / ?target as ?value) |
Са́жень (д.-рус. сѧжень від прасл.: *sęgъ, *sęženь, утвореного від *sęgati — «сягати»)[3] — руська одиниця вимірювання відстані, площі та об'єму. Кубічний сажень також називався сяг[4].
- У XVII столітті основною мірою був триаршинний сажень, що дорівнював 2,16 метра й містив три аршини (72 см) по 16 вершків. Зазвичай його назвали «казенний сажень», оскільки його використання запровадила держава (Московське царство, а потім і Російська імперія). Відповідно до «Соборного уложення» 1649 року було обрано саме триаршинний сажень, якому надали перевагу перед 2,5-аршинним.
- За Петра І російські міри довжини прирівняли до англійських. Один російський аршин дорівнював 28 англійським дюймам. Тобто 3 аршини дорівнювали 7 англійським футам, що становить 213,36 см. Проте Л. Сєдова стверджує, що досі не знайдено документів, котрі б це потверджували[5].
- У XVIII столітті відбулась уніфікація метрології в Гетьманщині відповідно до російських стандартів, адже вже на початку XVIII століття російська адміністрація була зацікавлена в упорядкуванні мір. У 1736—1742 роках працювала «Державна комісія мір та ваги», котра опікувалась уточненням мірчих стандартів та поширенням їх по всій імперії. Відтоді на Лівобережній Україні почали використовувати казенний сажень.
- Від 11 жовтня 1835 року, згідно з указом Миколи I «Про систему російських мір і вагів», було додатково прирівняно довжину сажня до довжини 7 англійських футів, тобто рівно до 2,1336 метра.
- В 1849 р. впроваджений на Правобережній Україні (також і на інших підконтрольних Російській імперії землях) замість старопольського сажня (затвердженого Конституцією 1764 р.), який дорівнював 1,786 м.
- З включенням Галичини до складу Австрійської імперії впроваджено віденський сажень (нім. Klafter) 1,8965 м., 1600 квадратних сажнів становили 1 нижньоавстрійський морг (0,5755 га).
- 1 сажень = 7 англійських футів = 84 дюйми = 2,134 метра
- 1 сажень = 1/500 версти = 3 аршини = 12 п'ядей = 48 вершків
- Триліктевий = 182,88 см
- Триаршинний (казенний) = 213,36 см
- 2,5-аршинний (маховий) = 182 см (маховий — відстань між пальцями розкинутих рук)
- Чотириаршинний = 4 аршини = 284,48 см
- Косовий сажень = від кінця пальців рук до кінця пальців ніг = приблизно 248 см
- Малий сажень = від витягнутої на рівень плеча руки до підлоги ≈ 142,4 см
- Морський сажень = 6 англійських футів = 182,88 см
- Грецький сажень ≈ 6 англійських футів 1 дюйм = 185,42 см. Оргійя — грецький маховий сажень.
- Гірничий сажень — (лат. «passus») — дорівнює трьом ліктям (близько 1,6 м). Лахтер — німецький гірничий сажень, який дорівнював за часів Агріколи близько 1,7 м[6].
- Квадратний сажень — дорівнювала 9 квадратним аршинам, 49 квадратним футам, 2304 квадратним вершкам або 7056 квадратних дюймів.
- ↑ а б Сажень // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXVIIIа. — С. 71.
- ↑ Ѳ. И. П. Аршинъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 3. — С. 295.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Сяг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Седова Л. Н. Вопросы русской метрологии на уроках и внеклассных занятиях по математике. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 16 лютого 2011. [Архівовано 2011-02-22 у Wayback Machine.]
- ↑ Агрікола Г. Про гірничу справу в дванадцяти книгах (книги I—VI) / Переклад і редакція В. Білецького, Г. Гайка. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2014.
- Н. О. Герасименко Сажень // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 422. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская метрология. Учебное пособие. — 2-е изд. — М.: Высшая школа, 1975. — 321 с. (рос.)
- Седова Л. Н. Вопросы русской метрологии на уроках и внеклассных занятиях по математике (рос.)
- Сидоренко О. Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. — К.: Наукова думка, 1975. — 159 с.
- Черепнин Л. В. Русская метрология // Под ред. доктора исторических наук проф. А. И. Андреева. — М.: Трансжелдориздат НКПС, 1944. — 94 с. (рос.)
- Сажень, сажінь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1661. — 1000 екз.