Віскяр (гора)
Віскяр Вискяр | ||||
42°45′40.000000099597″ пн. ш. 22°56′39.000000101206″ сх. д. / 42.76111° пн. ш. 22.94417° сх. д. | ||||
Країна | Болгарія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | гора | |||
Висота | 939 м[1] | |||
Віскяр у Вікісховищі |
Віскяр - гора в Західній Болгарії, на кордоні між Софійською і Перницькою областями, є частиною Завальсько-Планського гірського хребта Середньогір'я.
Гора розташована між Бурелською котловиною на півночі і Софійською котловиною на північному сході, а на півдні її схили поступово спускаються в Брезницьку котловину. На південний захід через Ярославську сідловину (964 м) пов'язується з горою Завала, а на південному сході - Радуйською сідловиною (830 м) з горою Люлін. Її довжина з північного заходу на південний схід становить близько 15 км, а максимальна ширина - близько 5-6 км.
Віскяр - це низька гора, з центральним кряжем з плоским хребтом і короткими, сильно розчленованими схилами. Найвища точка - вершина Мечі-Камук (1077 м), розташована в 4 - 5 км на північ від міста Брезник. Вона побудована переважно з верхнекрейдових андезитів, пісковиків, туфів і туфітів. Гора слабо лісиста - на її північно-східних схилах є невеликі листяні ліси з бука і дуба, а на південному заході вони вирубані. По хребту гори проходить головний водорозділ Болгарії між водозборами Чорного та Егейського морів. З нього починаються річка Габерс (ліва притока Нішави) і Слівнишка (басейну Іскиру), а південно-західні і південні схили дають початок невеликим лівим притокам річки Конська (правий приток Струми).
Є 1 місто та 30 сіл на горі та її схилах.
- Софійська область - 17 сіл: Братушково, Бирложниця, село Горішнє, Гургулят, Гилибовці, Делян, Драготинці, Дреатин, Начево, Пиштанe, Повалириж, Радуловці, Ракита, Храбирськo, Цацаровцi, Чеканець і Ялботина;
- Перницька область - 1 місто і 13 сіл: Арзан, Бабиця, Брезник, Брусник, Вискяр, Гоз, Горішні Романцi, Долішні Романцi, Завала, Красава, Oзирновцi, Радуй, Расник і Ярославцi.
На півдні гору перетинають дві дороги Державної автомобільної мережі:
- Від міста Перник до села Златушa, протяжністю 13,2 км - ділянка дороги третього класу № 638 Перник - Златушa - Божуриште.
- Від села Гилибовцi до міста Брезник, протяжність 13,5 км - ділянка дороги третього класу № 811 Беладіє хан - Сливница - Брезник.
Південно-східне підніжжя через Радуйську сідловину перетинає ділянка залізничної колії Перник - Волуяк.
Топографічна карта
- Аркуш карти K-34-46. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- Аркуш карти K-34-47. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
Примітки
Джерела
- Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 111. (болг.)