Ебуції

Ебу́цій (лат. Aebutius) — давньоримський номен. З часів ранньої Республіки (приблизно V ст. до н. е.) існував патриціанський рід Ебуціїв, основний когномен якого був Гельва (лат. Helva).

Відомі представники роду

• Тит Ебуцій Гельва (лат. Titus Aebutius T.f. Helva) — консул 493 року до н. е. (можливо, 499 року до н. е.) та начальник кінноти у 498 року до н. е.
• Луцій Ебуцій Гельва (лат. Lucius Aebutius T.f. Helva) — син попереднього, консул 457 року до н. е. (можливо, 463 року до н. е.)
• Марк Ебуцій Гельва (лат. Marcus Aebutius Helva) — трибун, приблизно 442 року до н. е.
• Постумій Ебуцій Гельва Корніцен (лат. Postumius Aebutius Helva Cornicen) — консул 436 року до н. е. та начальник кінноти у 435 року до н. е.
• Луцій Ебуцій Фауст (лат. Lucius Aebutius Faustus) — вільновідпущеник
• Публій Ебуцій (лат. Publius Aebutius) — згадується у Лівія, приблизно у 186 року до н. е.
• Публій Ебуцій Пінній (лат. Publius Aebutius Pinnius) — ім'я знайдено на монетах Коринфу, датується приблизно 39 року до н. е.,
• Ебуцій Лібераліс (лат. Aebutius Liberalis) — адресат одного з листів Сенеки.

Література

• Тит Лівій, Історія від заснування міста.

Посилання

• Римські консули (рос.)