Історія від заснування міста (Тит Лівій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія від заснування міста
Ab Urbe condita
Ab Urbe condita.tif
Жанр історія
Автор Тит Лівій
Мова латина
Написано 14
Опубліковано 1 січня 10

«Істо́рія від заснува́ння мі́ста» (лат. «Ab urbe condita») — головний твір Тита Лівія, одна з найвідоміших та фундаментальних праць з історії Стародавнього Риму. Охоплює періоди від традиційної дати заснування Риму за хронологією Варрона (753 до н. е.) до 9 року. З 142 книг повністю збереглися 35. Ця частина умовно ділиться на так звані декади:

  • 1-а (книги I—X) охоплює період від заснування міста до 293 до н. е.;
  • 3-а, 4-а і половина 5-ї (книги XXI—XLV) охоплюють період з 218 до н. е. до 167 до н. е..

Такий поділ, нарівні також з пентадами, з'явився близько IV століття. Фрагменти книги XCI описують війну з Серторієм, а фрагменти книги CXX містять опис смерті Цицерона

Тит Лівій працював над «Історією» 40 років і спирався на праці головним чином молодших анналістів: Квінта Елія Туберона, Гая Ліцинія Макра та Валерія з Анція (в основному, в першій декаді), а також на Фабія Піктора, Кальпурнія Пізона, Клавдія Квадригарія та Полібія.

Можливо перші книги були створені між 27 і 25 роками до н. е., книга IX була написана до 20 р. до н.е, а останні — тільки після 14 року. Головним героєм «Історії» став народ — populus Romanus, хоча політичну боротьбу патриціїв з плебеями описано з аристократичної точки зору.

Найзначнішими із переказів, що збереглися, є так звані «Періохи»

Посилання[ред. | ред. код]