Гусляр (збірник)
| Гусляр | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Гусьляр | ||||
 | ||||
| Жанр | вірш, поема | |||
| Автор | Янка Купала | |||
| Мова | білоруська | |||
| Опубліковано | 1910 | |||
| Видавництво | Гриневич Антон Антонович | |||
|
| ||||
Гусляр (біл. Гусьляр) — друга збірка Янки Купали, видана Антоном Гриневичем у жовтні 1910 року в Санкт-Петербурзі в друкарні К. Пянтковського. Рукопис був посланий автором видавцеві ще у вересні-жовтні 1908 року.[1]
Особливість і значення збірнику
В ідейно-творчій еволюції поета збірка займає перехідне місце між образами і мотивами революційної цілеспрямованості, що притаманні збірці «Сопілка», і більш пізніми настроями деякої розгубленості, громадянського суму періоду після поразки революції 1905–1907 років у Росії.[1]
У збірнику поширюються мотиви загальнолюдського звучання, вперше у творчості Янки Купали з'являються рефлексивні, чисто пейзажні, по-філософськи заглиблені вірші. Слова «дух», «душа» зустрічаються ледь не в кожному вірші збірки.[1]
Особливу роль у збірнику відіграє конструкційний образ легендарного гусляра з гуслями-самогудами. Цей образ композиційно об'єднує всі вірші збірки в єдине ціле.[1]
Збірка «Гусляр» започаткувала філософський потік у білоруській національній ліриці. Загальнофілософські, загальнолюдського діапазону вірші «Гусляра» стверджували новаторський характер збірника, як ще одну значну ступінь у розвитку не тільки Купали-лірика, а й усієї білоруської літератури.[1]
Критичні відгуки
Білоруський письменник і критик Ольгерд Бульба в своїй рецензії на збірку, надрукованій в газеті «Наша Ніва» 21 жовтня 1910 року, зазначає у творах поета велике багатство фантазії, форм, настроїв, здатність гармонійно злити в одному вірші думку і почуття, здобути «рідний тон», «окремий білоруський мотив» з будь-яким проявом сучасного життя, зі спогадів і фактів історії. О. Бульба висловив глибоко оптимістичну віру у велике майбутнє Купали як національного поета:
|
У власних самобутніх творах Купала не має рівних собі… Вірю, що подальшою самобутньою творчою роботою Янка Купала посяде у нас одне з перших місць…[2] | 
|
Цікаві факти
- Збірка була видана білоруською мовою латинським шрифтом.[1]
Примітки
Література
- Янка Купала: Энцыкл. даведнік / БелСЭ; Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн., БелСЭ, 1986. — 727 с, 26 л. іл.; Артыкул «Гусляр» / Аўтар — А.Лойка. — С. 177—178; Артыкул «Бульба Альгерд» / Аўтар — І. Саламевіч. — С. 96—97.
- Бульба, А.. Янка Купала «Гусьляр» / Газэта «Наша Ніва». — 21 кастрычніка 1910 году.
- Бярозкін, Р.. Свет Купалы; Звенні. — Мн., 1981. — С. 69—81.
- Лойка, А.. Беларуская паэзія пачатку ХХ стагоддзя. — Мн., 1972. — С. 21—33.
- Лойка, А.. Гісторыя беларускай літаратуры. Дакастрычніцкі перыяд. Ч.2. — Мн., 1980. — С. 103, 108—111, 113.
- Навуменка, І.. Янка Купала. — 2-е выд. — Мн., 1980. — С. 7, 12, 17—18, 20, 24, 43.
- Піятуховіч, М.. Ля вытокаў лірыкі Янкі Купалы. / Працы БДУ. — Мн., 1927. — № 16.
- Шарахоўскі, Я.. Пясняр народных дум. — Мн., 1970. — С. 77—84.
Посилання
- Янка Купала. «Гусляр»[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Родныя Вобразы(біл.)
- Збірник віршів «Гусляр» на сайті Архівы Беларусі(біл.)(рос.)