Феденко Богдан Панасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феденко Богдан Панасович
Народився29 березня 1924(1924-03-29) (100 років)
Прага
Помер1989
Країна Чехословаччина
Діяльністьписьменник
публіцист
БатькоФеденко Панас Васильович

Богдан Феденко (*29 березня 1924(19240329), Прага — 1989) — український політичний діяч, письменник, публіцист, історик.

Син Панаса Феденка.

З біографії

Народ. 29 березня 1924 р. у Празі (Чехословаччина). Закінчив німецьку гімназію у Празі (1943). Навчався в Карловому університеті (1943—1944). У повоєнний час закінчив університет в Ерлангені (1948). Захистив дисертацію «Погляди М. Драгоманова на національне питання на Сході Європи та його розв'язання» й отримав ступінь доктора філософії. У 1953—1956 рр. навчався у Сорбонні (Париж). Захистив ще одну дисертацію в УВУ і в 1970 році

Від 1952 мешкав в Парижі. Доцент УВУ (з 1980). Видавець і редактор профспілкового місячника «Вільний Робітник» у Парижі (1952—1963). Член ЦК Української соціалістичної партії, делегат від неї на конгресах Соціалістичного інтернаціоналу; член міжнародного Центру вільних профспілкових діячів на чужині.

Феденко Богдан Панасович помер на поч. 1990-х років.

Творчість

Феденко — автор історичних довідок, зокрема про Михайла Драгоманова, з найновішої історії:

  • «300-ліття Переяславського Договору і совєтська пропаганда» (1958),
  • «Україна після смерти Сталіна» (1953),
  • автор роману французькою мовою «Taormina» (1969),
  • „Естетичні й суспільны ідеї в сучасній українській літературі”,
  • „Від Сталіна до Хрущова”,
  • „Колоніалізм” та ін.

Література