Родіонов Сергій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:37, 5 листопада 2019, створена Леонід Панасюк (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родіонов Сергій Костянтинович
Народився 22 червня 1859(1859-06-22)
Владимир, Російська імперія
Помер 1925
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність реставратор, архітектор
Alma mater Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Знання мов російська
Magnum opus Новодівичий цвинтар

Сергі́й Костянти́нович Родіо́нов (рос. Сергей Константинович Родионов; 22 червня 1859, Владимир — 1925, Москва) — російський архітектор. Батько пасічника Костянтина Родіонова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Потомствений дворянин. Навчався в 3-й Московській гімназії. 1883 року закінчив Московське училище живопису, скульптури та зодчества зі званням класного художника архітектури та Великою срібною медаллю. Від 1881 року перебував на службі у Владимирському дворянському зібранні, членом якого був він сам і його батько. Продовжив освіту в Імператорській академії мистецтв, проте не завершив її.

Архітектурну практику розпочав 1884 року. У 1885—1889 роках працював міським архітектором у місті Клин. 1889 року переїхав до Москви, де його призначили архітектором Єлисаветинського інституту, а 1893 року перевели на посаду архітектора Ізмайловської військової богадільні. Того ж року вступив до Московського архітектурного товариства.

1894 року Родіонова призначили архітектором Синодального управління. Був членом Комітету з реставрації Успенського собору в Кремлі, виконавцем робіт із реставрації Новодівичого монастиря. У 1907—1915 роках був членом Московської губернської земської управи, де завідував статистичним і будівельним відділами. 1916 року Родіонов став головою Російсько-слов'янського союзу.

Похований у Новодівичому монастирі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Родионов Константин. Рассказы о пережитом // Москва. — 1991. — № 7. — С. 46—80.