Система екстремального регулювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Систе́ма екстрема́льного регулюва́ння — оптимізуюча автоматична система, призначена для пошуку і підтримки координат вхідних параметрів об'єкта, що визначають екстремальне значення вихідної величини. Подібні системи знаходять своє застосування в об'єктах, що характеризуються екстремальною статичною характеристикою з дрейфуючою точкою екстремуму.

Література