Реньє IV (граф Ено)

Реньє IV
фр. Régnier IV нім. Reginar IV
Народився	950 Монс, Бельгія
Помер	1013 Vermandoisd, Франція
Діяльність	політик
Титул	граф
Рід	Reginaridsd
Батько	Реньє III (граф Ено)
Мати	Adela of Louvaind
Брати, сестри	Ламберт I (граф Лувену)
У шлюбі з	Hedwig of France, Countess of Monsd
Діти	Реньє V (граф Ено)d і Beatrix de Hainautd

Реньє (Регінар) IV (фр. Régnier IV, нім. Reginar IV; 947/950 — 1013) — граф Ено в 973—974 роках, граф Монса в 998—1003 роках.

Життєпис

Походив з роду Регінаридів. Старший син Реньє III, графа Ено, та Аделі фон Нордгау. Народився між 947 та 950 роками. У 957 році внаслідок поразки під час повстання проти Бруно, герцога Лотарингії, Реньє III був захоплений у полон і виданий імператорові Оттону I, який в 958 році вислав його на кордон з Богемією, де той помер, а його володіння розділив між Готфрідом, пфальцграфом Лотарингії, та графом Аморі. Реньє разом з братом Ламбертом втік до Західнофранкського королівства.

973 року, після смерті Оттона I, разом з братом за підтримки Лотаря I, короля Західнофранкського королівства, скористався заворушеннями в імперії і напав на Лотарингію. Брати перемогли прихильників імператора, вбивши Рено, графа Монса, і Гарньє, маркграфа Валансьєну. В результаті Реньє IV став графом Ено. Проте в 974 році імператор Оттон II змусив Реньє IV та його брата знову тікати до Франції. У 976 році вони повторили спробу повернути Ено, але 19 квітня були розбиті у битві поблизу Монса і змушені знову повернутися до Франції.

977 року почалися перемовини імператора з Реньє, внаслідок чого 978 року той отримав частину графства Ено, проте без замка Монс, який залишився в складі володінь Готфріда I, який в якості компенсації за втрачені володіння отримав графство Верден. Валансьєнська марка залишилася під управлінням графа Арнульфа з Фландрського дому. Частина графства Ено з місто Лувенем була передана брату Реньє IV — Ламберту.

Реньє IV зберіг дружні стосунки з французьким королівським двором. Близько 996 року він пошлюбив доньку Гуго I, короля Франції, що збільшило його престиж і ще більше зблизило з Францією. Вів війни проти Готфріда I, графа Вердена, за графство Монс. У 998 році IV Реньє захопив замок Монс, приєднавши його до своїх володінь. З цих пір став зватися графом Монс.

Після смерті Оттон, герцог Нижньої Лотарингії, що сталося близько 1012 року, Реньє IV висунув права на це герцогство. Його підтримав брат Ламберт I Лувенський. Втім імператор Генріх II, не бажав їх посилення, призначивши новим герцогом Готфріда II, графа Вердену. Невдовзі після цього — у 1013 році — Реньє IV помер. Його володіння успадкував старший син Реньє V.

Родина

Дружина — Гедвіга, донька Гуго I, короля Франції.

Діти:

• Реньє (д/н—1039), граф Ено (Монса)
• Беатріс, дружина: 1) графа Ебля I де Русі, 2) Манасії де Рамерюп
• Ламберт
• Ірментруда

Джерела

• Karl Uhlirz: Reginar (Raginar) Langhals, Graf im Haspen- und Hennegau. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 27, Duncker & Humblot, Leipzig 1888, S. 552—557. (auf Seiten 555—556 wird Reginar IV. behandelt)
• Vanderkindere L. Régnier IV // Biographie Nationale (Académie royale de Belgique). — Bruxelles: Établissements Émile Bruylant, 1907. — Vol. 19. — P. 879