Синхронічність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Синхронічність (нім. Synchronizität) — це збіг у часі двох подій, які не мають спільних фізичних/матеріальних причин, але мають загальний (для конкретної людини) сенс[1].

Термін запроваджений вперше відомим швейцарським психоаналітиком Карлом Юнгом[2] як постійно діючий у природі творчий принцип, який розкриває одну з домінантних ознак «нового кодексу поведінки, що широко застосовується сучасною людиною як нова моральна відповідальність»[3].

Примітки

  1. Секрети синхронічності. Світоч.in.ua. Процитовано 15 квітня 2020.
  2. Юнг К. Г. Синхронистичность: Сборник — М.:Рефл-бук, К.: Ваклер, 1997. — С. 195(рос.)
  3. Bauman Z. Moral Blindness: The Loss of Sensitivity in Liquid Modernity / Zygmunt Bauman, Leonidas Donskis. — Cambridge, UK: Polity Press, 2013. — P. 132(англ.)