Ревенко Олександра Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:17, 20 квітня 2020, створена Ehlla (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ревенко Олександра Володимирівна
Дата народження6 вересня 1991(1991-09-06)[1] (33 роки)
Місце народженняМосква, СРСР
Громадянство Росія
Alma materШкола-студія МХАТ
Професіяакторка
IMDbID 5565883
CMNS: Ревенко Олександра Володимирівна у Вікісховищі

Олександра Володимирівна Ревенко (нар. 6 вересня 1991, Москва) — російська актриса театру і кіно.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександра Ревенко народилася в 1991 році в Москві. Батько — Володимир Ревенко, психіатр, заслужений лікар Російської Федерації.

З 15-ти років нетривалий час працювала моделлю. У 2008 році закінчила Московську середню школу № 123.

У 2012 році Олександра Ревенко закінчила школу-студію МХАТ («Сьома студія» Кирила Серебренниіова), і з того ж року — одна з провідних актрис Гоголь-центру.

У кіно дебютувала в 2006 році в мелодрамі Михайла Ведишева «Своя чужа сестра».

Помітні ролі Олександри Ревенко в телесеріалах «Без свідків» (2012) та «Ви всі мене бісите» (2016).

Потім послідували кінороботи, які принесли популярність поза театральними колами: подруга головного героя в екранізації п'єси «(М)учень», поставленої Кирилом Серебренніковим, і баскетболістка Олександра Свєшнікова у спортивній драмі «Рух вгору» (2017).

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]

Гоголь-центр

[ред. | ред. код]
  • «Гамлет» — Розенкранц
  • «Ідіоти» — Катька
  • «(М)учень» — Лідія Ткачова (школярка)
  • «Павлік — мій Бог» — Жарова Тетяна
  • «Хармс. Мир» — Катенька / Дружина професора / Сон
  • «Звичайна історія» — Надя Любецька
  • «Пастернак. Сестра моя — життя» — Осінь

Центр драматургії і режисури імені А. Казанцева і М. Рощина

[ред. | ред. код]
  • «Казкове життя російських дівчат» (режисер — Ілля Шагалов) — Енні

Дитячий музичний театр юного актора

[ред. | ред. код]
  • «Сон про дощ» (режисер — Олександр Федоров)
  • «Мауглі» (режисер — Юрій Урнов) — Вовчиця
  • «Злочин і покарання» (режисер — Теодоро Бончі Дель Бене) — Соня Мармеладова
  • «Червона гілка», Школа-студія МХАТ, режисери — Женя Беркович, Ілля Шагалов, Олександр Созонов, Максим Мишанський)
  • «Герой нашого часу» (режисер Кирило Серебренніков) — Княжна Мері
  • «Каїн» (режисери — Костянтин Мішин, Кирило Серебренніков) — Ада

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2018 — Телефонуйте Дікапріо! — Поліна, дівчина Васі
  • 2018 — Котел
  • 2018 — Ікарія
  • 2018 — Літо
  • 2017 — Як Вітька Часник віз Льоху Штиря до будинку інвалідів — консультантка у банку
  • 2017 — Рух вгору — Олександра Свєшнікова, баскетболістка
  • 2016 — Учень — Лідія Ткачова
  • 2016 — Ви всі мене бісите — Лариса
  • 2015 — Павук — модель
  • 2012 — Без свідків — Женя Ліванова, тенісистка
  • 2006 — Своя чужа сестра — Катя

Приватне життя

[ред. | ред. код]

З 2015 року Олександра Ревенко зустрічається з Антоном Севідовим, лідером групи Tesla Boy.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ČSFD — 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Александра Ревенко. Гоголь-центр. Процитовано 21 березня 2019. (рос.)
  • Татьяна Столяр (6 жовтня 2016). Молодые московские актрисы. Port Magazine Russia. Процитовано 21 березня 2019. (рос.)
  • Сергей Настин (19 січня 2018). Девушка недели: звезда «Движения вверх» Александра Ревенко. eg.ru. Процитовано 21 березня 2019. (рос.)
  • Виктория Давыдова (6 лютого 2018). «Зрителя не обманешь», — Александра Ревенко. Centre. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 21 березня 2019. (рос.)
  • Дарья Михайлова (27 грудня 2017). Звезда «Гоголь-центра» и фильма «Движение вверх» Саша Ревенко подводит итоги года. Процитовано 21 березня 2019. (рос.)