Мамай Микола Якович

Мамай Микола Якович
Народився	7 лютого 1926(1926-02-07) станиця Анастасієвська, тепер Слов'янського району Краснодарського краю, Російська Федерація
Помер	6 червня 1989(1989-06-06) (63 роки) місто Краснодон, тепер Сорокине Луганської області
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	гірник, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»

Микола Якович Мамай (7 лютого 1926(19260207), станиця Анастасієвська, тепер Слов'янського району Краснодарського краю, Російська Федерація — 6 червня 1989, місто Краснодон, тепер Сорокине Луганської області) — український радянський діяч, заслужений шахтар, бригадир вибійників шахти № 2 «Північна» тресту «Краснодонвугілля» Луганської області. Герой Соціалістичної Праці (26.04.1957). Депутат Верховної Ради СРСР 5—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках.

Життєпис

Народився в селянській родині. Закінчив неповну середню школу. У 1941 році — робітник радгоспу Краснодарського краю РРФСР. У 1941—1943 роках — колгоспник колгоспів «Красный Октябрь» (села Катеринівки Лиманівського району) та імені Будьонного Краснодарського краю.

З 1943 по 1953 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1945 році служив підношувачем мінометної батареї 1-го мотострілецького батальйону 10-ї гвардійської механізованої бригади 1-го Українського фронту.

Після звільнення зі Збройних сил СРСР у званні старшини у 1953 році приїхав в село Попівку Краснодонського району Ворошиловградської області Української РСР (нині Луганської області України) і став працювати на шахті № 2 «Північна» тресту «Краснодонвугілля». Починав з учня вибійника, а незабаром очолив бригаду вибійників шахти. Закінчив гірничі курси.

Член КПРС з 1955 року.

У 1956 році його призначили бригадиром 4-ї дільниці шахти № 2 «Північна», яка відставала із виконання плану. Через три місяці, завдяки праці Миколи Мамая, видобуток вугілля на дільниці став перевищувати план. Працюючи на шахті «Північна» (Дзержинськ), виступив у вересні 1956 року ініціатором змагання за щоденне перевиконання змінних норм виробітку кожним робітником не менше ніж на 1 тонну.

З 1961 року — бригадир комплексної бригади шахти «Суходільська» № 1 тресту «Краснодонвугілля» Луганської області. Виступив ініціатором руху за комплексну механізацію у вугільній промисловості і перевиконання планів шляхом впровадження нової техніки. У 1964 році за впровадження нової гірничої техніки, досягнення її високої продуктивності удостоєний Ленінської премії. У 1965 році за встановлення всесоюзного рекорду з видобутку вугілля нагороджений другим орденом Леніна. Історичним для Краснодона стало 30 серпня 1969, коли «мамаївці» видали на-гора мільйонну тонну вугілля. З 1964 року навчався в Краснодонському вечірньому гірничому технікумі Луганської області.

У 1970 році, після закінчення Краснодонського вечірнього гірничого технікуму, призначений на посаду помічника начальника дільниці шахти. Надалі працював начальником зміни, після чого вийшов на пенсію. Багато уваги приділяв роботі з молоддю.

Твори

• Живая сила соревнования. Заметки шахтера, Ворошиловград, 1957
• За тонну топлива сверх нормы. Опыт работы добычной бригады шахты № 2, Москва, 1957.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (26.04.1957)
• два ордени Леніна (26.04.1957, 1965)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1945)
• медаль «За відвагу» (9.06.1945)
• медаль «За взяття Берліна»
• медаль «За трудову доблесть» (26.04.1963)
• медалі
• знак «Шахтарська слава» 3-х ступенів
• Ленінська премія (1964)

Джерела

• Чебалин П. Л. Николай Мамай, Сталино, 1958;
• От Никиты Изотова до Николая Мамая, Донецк, 1961.