Романовський Сергій Калістратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:20, 11 травня 2020, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (top: виправлення посилання за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романовський Сергій Калістратович
Народився21 жовтня 1923(1923-10-21)
село Новосєльци Смоленського повіту Смоленської губернії, тепер Руднянського району Смоленської області, Російська Федерація
Помер17 квітня 2003(2003-04-17) (79 років)
місто Москва
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materМосковський державний інститут міжнародних відносин
Науковий ступінькандидат історичних наук
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
НагородиОрден Дружби народівОрден «Знак Пошани»Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки

Сергій Калістратович Романовський (21 жовтня 1923(19231021), село Новосєльци Смоленського повіту Смоленської губернії, тепер Руднянського району Смоленської області, Російська Федерація — 17 квітня 2003, місто Москва) — радянський діяч, секретар ЦК ВЛКСМ, дипломат, голова Державного комітету СРСР з культурних зв'язків із зарубіжними країнами. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання. Кандидат історичних наук (1968), професор. Член Бюро ЦК ВЛКСМ з 27 березня 1954 по жовтень 1959 року.

Біографія

Народився в родині службовця. У 1933 році разом із батьками перехав до міста Уфи Башкирскої АРСР, де закінчив середню школу. У 1938 році вступив до комсомолу.

У 1940—1941 роках — студент історичного факультету Казанського державного університету.

У жовтні 1941—1944 роках — служба в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Брав участь в боях за Москву і Сталінград, воював на Брянському, Західному, 2-му Білоруському фронтах; капітан, командир батальйону. У квітні 1944 року демобілізований через поранення.

Член ВКП(б) з червня 1943 року.

У 1944 році — старший викладач кафедри військової справи Уфимського авіаційного інституту.

У 1944—1948 роках — студент Московського державного інституту міжнародних відносин. Одночасно в 1947—1948 роках — заступник голови Антифашистського комітету радянської молоді (АКРМ).

З червня 1948 року — заступник завідувача іноземного відділу, редактор по іноземному відділі, член редколегії газети «Комсомольская правда».

У 1950—1951 роках — заступник голови АКРМ. У 1951—1953 роках — секретар Всесвітньої федерації демократичної молоді (у місті Будапешт). З листопада 1953 року — заступник голови, а в травні 1954—1956 роках — голова Антифашистського комітету радянської молоді (АКРМ).

У червні 1956 — березні 1960 року — голова Комітету молодіжних організацій СРСР і одночасно в 1957—1959 роках — секретар ЦК ВЛКСМ.

У 1959—1960 роках — заступник міністра культури СРСР.

У 1960 році — заступник, у 1960—1962 роках — 1-й заступник голови, а в квітні 1962 — грудні 1965 року — голова Державного комітету РМ СРСР з культурних зв'язків із зарубіжними країнами. Одночасно у квітні 1962 — жовтні 1965 року — міністр СРСР. У 1965—1968 роках — голова Комітету з культурних зв'язків із зарубіжними країнами при РМ СРСР, голова Комісії СРСР у справах ЮНЕСКО, член Колегії МЗС СРСР.

18 січня 1968 — 2 квітня 1975 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Норвегії (вірчі грамоти вручені 27 лютого 1968 року).

30 квітня 1975 — 30 жовтня 1984 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Бельгії (вірчі грамоти вручені 23 травня 1975 року).

У 1984—1986 роках — 1-й заступник голови Всесоюзного агентства з авторських прав.

22 квітня 1986 — 25 грудня 1991 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Іспанії і за сумісництвом постійний представник СРСР при Всесвітньої туристської організації в Мадриді (з вересня 1986 року).

У 1992—1993 роках — посол з особливих доручень Російської Федерації.

У 1993—1997 роках — ректор Дипломатичної академії Міністерства закордонних справ (МЗС) Російської Федерації.

Потім — на пенсії в місті Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі Москви.

Нагороди

Джерела

  • Депутаты Верховного Совета СССР. Седьмой созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1966. (рос.)