Савчук Олексій Іванович
| Савчук Олексій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 30 березня 1912 | |||
| Помер | невідомо | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, прозаїк | |||
| Сфера роботи | белетристика[1] і журналістика[1] | |||
| Партія | КПРС | |||
|
| ||||
Оле́ксій Іва́нович Савчу́к (Оле́кса Савчу́к; * 30 березня 1912, с. Федюківка, нині Лисянського району Черкаської області) — український журналіст і прозаїк.
Народився в селянській сім'ї. 1935 року закінчив авіаційний технікум. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1953 року закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ.
Працював у пресі — в редакціях газет «На зміну», «Комсомолець України», «Правда Украины», в журналі «Советская Украина».
Автор збірок нарисів і оповідень «Людина перемагає» (1947), «Перші зерна» (1948), «Щедрість» (1960), критико-біографічна книги «Олександр Бойченко» (1957), повісті «Зелене сонце» (1962) і «Григорій Іванович» (1967).
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 375–376.