Смислов Валентин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Смислов Валентин Іванович
рос. Валентин Иванович Смыслов
Народився 22 липня 1928(1928-07-22)
Невель, Velikiye Luki Okrugd, Ленінградська область, РСФРР, СРСР
Помер 12 березня 2004(2004-03-12) (75 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність інженер, державний діяч
Знання мов російська
Заклад Держплан СРСР
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Державна премія СРСР

Валентин Іванович Смислов (22 липня 1928(19280722), місто Невель, тепер Псковської області, Російська Федерація — 12 березня 2004, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР, 1-й заступник голови Держплану СРСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках.

Життєпис

У 1951 році закінчив Ленінградський кораблебудівний інститут.

У 1951—1959 роках — технолог цеху, начальник технологічного бюро, начальник цеху, головний технолог, головний будівельник Зеленодольського суднобудівного заводу імені Горького Татарської АРСР.

Член КПРС з 1956 року.

У 1959—1960 роках — на відповідальній інженерній роботі на Пензенському дизельному заводі.

У 1960—1966 роках — провідний будівельник, заступник головного інженера, головний інженер, у квітні 1966 — серпні 1969 року — директор Зеленодольського суднобудівного заводу Татарської АРСР.

У 1969—1977 роках — начальник Всесоюзного об'єднання «Суднозакордонпостачання».

У 1977—1981 роках — начальник 2-го головного управління і член колегії міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

У 1981—1984 роках — заступник міністра, у 1984—1985 роках — 1-й заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.

У 1985—1991 роках — 1-й заступник голови Державної планової комісії (Держплану) СРСР з питань військово-промислового комплексу. Одночасно у 1986—1991 роках — 1-й заступник голови Військово-промислової комісії при Раді Міністрів СРСР. У 1991 році — радник міністра з питань оборонного комплексу СРСР.

З 1991 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 12 березня 2004 року в Москві. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання

Примітки

Джерела