Азалаїс де Поркайрагас
Азалаїс де Поркайрагас | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 12 століття[1] невідомо | |||
Померла | 12 століття[1] | |||
Діяльність | трубадурка, поетеса, письменниця, композиторка, співачка | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Magnum opus | Ar em al freg temps vengutd | |||
| ||||
Азалаїс де Поркайрагас у Вікісховищі | ||||
Азалаї́с де Поркайра́гас, Азалаїс де Поркайрагуес (окс. Azalaís de Porcairagues) — трубадурка, що писала окситанською мовою у другій половині XII століття.
Життєпис
Єдине джерело відомостей про Азалаїс — середньовічний життєпис. З нього випливає, що Азалаїс була знатна пані родом з місцевості побіля Монпельє (ймовірно, судячи з її імені, із селища Portiragnes, що знаходилося неподалік від Безьє та Монпельє). Невідомі дати її народження і смерті. Віда оповідає про те, що вона любила Гі Гюррежа (бл. 1135 — 1178), брата Гійома VII Монпельє, а пісні, які вона писала, були адресовані йому.
Існує версія, що під сеньялем Жонглер в деяких своїх творах Раймбаут Оранський звертається до Азалаіс.
Сьогодні відома лише одна пісня (музика не збереглася) авторства Азалаіс, причому в її рукописних копіях зустрічаються різночитання. У пісні йдеться про смерть Раймбаута Оранського.
Література
- Pierre Bec, Chants d'amour des femmes-troubadours: trobairitz et chansons de femme (Paris: Stock, 1995) pp. 65-70: complete poem in Occitan and French.
- Biographies des troubadours ed. J. Boutière, A.-H. Schutz (Paris: Nizet, 1964) pp. 341-2.
- A. Sakari, 'Azalais de Porcairagues, le «Joglar» de Raimbaut d'Orange' in Neuphilologische Mitteilungen vol. 50 (1949) pp. 23-43, 56-87, 174-198.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |