Запорожцева Лідія Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запорожцева Лідія Григорівна
Народилася25 лютого 1937(1937-02-25)
Москва
Померла28 квітня 2015(2015-04-28) (78 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактриса оперети
Відома завдякиактриса Київського театру оперети
Alma materГІТІС (м. Москва)
ЗакладОдеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного
У шлюбі зШевцов Дмитро Олександрович
Дітидоньки Альона і Василиса
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Заслужена артистка УРСР премія Київська пектораль (2001)

Лі́дія Григо́рівна Запорожцева (нар. 25 лютого 1937(19370225), Москва — пом. 28 квітня 2015, Київ) — українська актриса, відома за виступами в Одеському театрі музичної комедії та Київському театрі оперети. Дружина народного артиста УРСР режисера Дмитра Шевцова. Заслужена артистка УРСР. Лауреат премії Київська пектораль (2001).

Життєпис

Лідія Запорожцева народилась 25 лютого 1937 року в Москві.

Після закінчення школи поступила в Московський державний університет імені М. В. Ломоносова на біолого-ґрунтовий факультет (нині — біологічний), але не провчилась там і року, оскільки тяга до мистецтва, посилена виступами в університетській самодіяльності[1], привела до ГІТІСу на курс акторів музичної комедії, який вів Понтрягін Павло Михайлович. Після закінчення ГІТІСу почала виступати в Одеському театрі музичної комедії під керівництвом Михайла Водяного.

1963—1985 — актриса Київського театру оперети. Також працювала на українському радіо, де вела передачу «В опереті як в опереті» (режисер Зоя Коробова), що популяризувала оперету.

Нагороди

Заслужена артистка УРСР. Лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «За вагомий внесок в театральне мистецтво» (2001).[2]

Родина

Чоловік Лідії Григорівни — народний артист України Шевцов Дмитро Олександрович — актор, режисер, лібретист. Їх старша донька Альона Запорожцева — блоґер, молодша донька Василиса Шевцова — співачка оперети.[3]

Ролі

  • Мірабелла («Циганський барон» Й. Штрауса)
  • Мотря («Голий президент» А. Філіпенка, 1967)
  • Сільва («Сільва» І. Кальмана)
  • Ліза («Моя чарівна леді» Фредеріка Лоу)
  • Маріца («Маріца» І. Кальмана)
  • Чиболетта («Ніч у Венеції» Й. Штрауса)
  • Оксана («Сто перша дружина султана» А. Філіпенка)[4]
  • Ліллі Ванессі («Цілуй мене, Кет!» Коула Портера)[5]
  • Королева («Три мушкетери» М. Дунаєвського)
  • Віра Холодна («На світанку» О. Сандлера)
  • Катя («Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера)
  • Мері Ллойд («Герцогиня із Чикаго» І. Кальмана)[6]
  • Мадлен Тісьє («Фіалка Монмартра» І. Кальмана)[7]
  • Марфа («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна)[8]

Співала в опереті «Бравий солдат Швейк».[9]

Примітки

  1. Театр, Том 25, Часть 3. — М.: Искусство, 1964. — с. 101
  2. Київська пектораль
  3. Василиса Дмитриевна Шевцова(рос.)
  4. Юрій Станішевський. Українська оперета: проблеми, пошуки, парадокси
  5. Г. Сметанина. Киевские находки // Огонек. 5.9.1970. — с. 20
  6. Театр, Том 31, Часть 1 — М.: Искусство, 1970. — с. 28(рос.)
  7. Театральная жизнь, Выпуски 1-12. — 1960. — с. 3(рос.)
  8. Журнал «Вітчизна». — К.: Радянський письменник, 1976. — с. 189
  9. Наука і культура, Україна. — К.: Знання, 1971. — с. 264

Посилання