Балака Іван Терентійович
| Балака Іван Терентійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 березня 1907 Шевченкове |
| Помер |
28 жовтня 1978 (71 рік) Харків |
| Країна |
 Російська імперія →  СРСР |
| Діяльність | літературознавець, педагог |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1937) |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Посада | завідувач кафедри української літератури Харківського університету з 1949 року |
| Вчене звання | доктор філологічних наук |
| Науковий ступінь | професор |
| Партія | ВКП(б) |
Іва́н Тере́нтійович Бала́ка (* 28 березня 1907 — † 1978) — український літературознавець, доктор філологічних наук (1969), професор (1970). Закінчив Київський університет (1937).
1945–49 викладав українську літературу у Львівському університеті, від 1949 — завідувач кафедри української літератури Харківського університету.
Досліджував творчість Т. Шевченка, І. Франка, Марка Вовчка, Б. Грінченка, М. Драгоманова, історію української літературної критики.
Деякі його книжки:
- «Боротьба Івана Франка за дружбу і єдність народів», «Прапор», 1956,
- «Велич Франка», «Прапор», 1956.
Джерело
- Прес-центр[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- «Бібліографія досліджень історії української філософії, опублікованих в Україні в 1939–1959 роках», Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, упорядник С. Кудра, Київ — 2011