Поручик Голицын
«Мій друже Ковалю» — український романс.
Історія створення
Музику та оригінальний текст написав Гончаренко Георгій Іванович (літературний псевдонім Ю́рій Га́лич)[1][2][неавторитетне джерело]. Гончаренко народжений у Варшаві, сам з роду полтавських дворян. Генерал-майор при Скоропадському, потому — генерал-лейтенант у Колчака.
Закарпатський поет Микола Матола (1952—1993) на цю мелодію написав вірша «Мій друже Ковалю…», який присвятив «Карпатській Січі» та воїнам УПА й СКВ.
Пісню написали українці — Гончаренко-Галич і Матола, полтавчанин і закарпатець.
Марія Матола — дружина Миколи, донині мешкає в Ужгороді, підтверджує авторство тексту і наголошує що Микола любив цей романс. Гончаренко ж є автором первинного тексту і вочевидь музики, хоча РФ цього не визнає.[джерело?]
З нього пізніше, у 1970-х Міхаіл Звєздінскій «створив» у США «білогвардійський» романс «Поручик Голіцин»[3].
Виконавці
Один з перших виконавців на великій сцені — Василь Лютий[4]. Цю пісню тепер виконують Тарас Житинський[5], Орест Лютий (Антін Мухарський)[6], Тарас Силенко, Світлана Мирвода[7] та інші.
Примітки
- ↑ Легенда: романс «Поручик Голицын» долгое время считался народным
- ↑ Инесса Абизяева. С букетом черных орхидей (рос.)
- ↑ Геннадій Іванущенко. Мій друже, Ковалю... Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 30 травня 2015.
- ↑ Українська пісня «Друже ковалю». Співає Василь Лютий. на YouTube
- ↑ «Друже Ковалю» Тарас Житинський на YouTube
- ↑ Орест Лютий - «Мій друже, Ковалю» на YouTube
- ↑ Gazeta.UA: Світлана Мирвода, Друже Ковалю.avi на YouTube
