Славко Яневський
| Славко Яневський | |
|---|---|
.JPG) | |
| Народився | 11 січня 1920[4][1][…] Скоп'є, Q28976991?, Королівство Югославія[6] |
| Помер | 20 січня 2000[1][2] (80 років) або 30 січня 2000[3] (80 років) Скоп'є, Північна Македонія[6] |
| Країна |  Північна Македонія |
| Діяльність | поет, перекладач, письменник, сценарист, кінорежисер |
| Знання мов | македонська[4] |
| Членство | Македонська академія наук і мистецтв |
| IMDb | ID 0417510 |
Сла́вко Я́невський (мак. Славко Јаневски; * 11 січня 1920, Скоп’є — † 20 січня 2000, там само) — македонський письменник, автор першого македонського роману «Село за сімома ясенами», академік Македонської академії наук і мистецтв.
Закінчив технічне училище в місті Скоп’є. Активний учасник Народно-визвольної війни 1941–1945 років; був комісаром Третьої Македонської ударної бригади.
Літературну діяльність розпочав 1944 року. По війні редагував літературні журнали «Пионер», «Титовче», «Нов ден», «Современост», «Хоризонт», «Остен», працював у видавництві. Перша поетична збірка «Кривавий разок» вийшла 1945 року. За нею вийшли «Вірші» (1948), «Егейська казка про порох» (1950), «Лірика» (1951), «Хліб і камінь» (1957), «Євангелія від Хитрого Пейо» (1966) та багато інших.
Від початку п’ятдесятих років дедалі більше уваги приділяв прозі. У 1950 вийшла його повість «Вулиця», а 1952 — роман про зміни в житті македонських селян «Село за сімома ясенами» (друга редакція вийшла 1965 року під назвою «Стовбури»). Серед його прозового доробку виділяється також роман-епопея про македонську революцію «І біль, і гнів» (1964). Йому належать ще романи «Дві Марії» (1956), «Сновида» (1958), «Твердоголові» (1970), «Чудотворці» (1988), «Рулетка з сімома цифрами» (1989) та інші. Багато уваги приділяв письменник і жанру оповідання (починаючи з першої збірки «Блазні і люди», яка вийшла 1954), працював і в жанрі кіносценарію. Був одним із найпопулярніших дитячих письменників своєї країни.
Якщо перші твори Яневського були написані в річищі реалізму, то починаючи від другої половини п’ятдесятих років він дедалі більше ускладнював свою символіко-метафоричну систему, наближаючись до сюрреалізму.
Дійсним членом Македонської академії наук і мистецтв став від самого заснування академії (1967).
Лауреат Державної премії Антифашистського віча народного звільнення Югославії (1968) та кількох інших літературних премій.
Українські переклади
Українською мовою прозу Яневського перекладав Андрій Лисенко: новели «Бабусин онук» («Літературна Україна», 27 серпня 1963), «Сповідь за сто франків» («Всесвіт», 1970, № 10 і потім збірка «Македонська новела», яка вийшла у серії «Зарубіжна новела» 1972 року), «Кінь великий, як доля» і «Бідний чорний Джо» (у тій таки збірці); роман «Село за сімома ясенами» (спочатку в журналі «Всесвіт», 1973, № 5 і 6, а потім — вже під назвою «Ясени» — двома стотисячними виданнями у видавництві «Дніпро»: 1974 та 1982 року). Оповідання Яневського «У гірському млині» Андрій Лисенко переклав разом із Володимиром Лірниченком («Всесвіт», 1975, № 11). Вірші Яневського друкувались у перекладі Бориса Олійника («Всесвіт», 1975, № 8).
Джерела
- Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 363.
- Новели орлиного краю // Всесвіт, 1966, № 1, с. 80.
- [Біографічна довідка] // Всесвіт, 1975, № 3, с. 97.
- Ю. Д. Беляева. Яневски, Славко // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1975, т. 8, стлб. 1089–1090.
- Товариство письменників Македонії (мак.).
Посилання
- Яневський Славко // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118775936 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.