Поритко Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:34, 18 вересня 2020, створена CommonsDelinker (обговорення | внесок) (Вилучив файл Porytko_Ivan.jpg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Fitindia. Причина: No permission since 10 September 2020.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Поритко
Народження 25 вересня 1895(1895-09-25)
Княгиничі
Смерть 31 січня 1980(1980-01-31) (84 роки)
Філадельфія
Країна ЗУНР ЗУНР
Приналежність
Звання поручник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна

Іван Поритко (25 вересня 1895 р., м. Княгиничі — 31 січня 1980  Філадельфія) — поручник УГА, голова Видавничої Кооперативи „Червона Калина".

Життєпис

Народжений 25 вересня 1895 року в Княгиничах у Західній Україні, був директором спершу повітового, потім окружного Союзу Кооператив у Рогатині, за фахом кооператор-економіст. У 1914 році вступив добровільцем до легюну Українських Січових Стрільців і перейшов із ним в Українській Галицькій Армії, як поручник, всю визвольну збройну кампанію, включно з польським табором полонених.

У 1940 році керував торговельною централею Української Господарської Акційної Спілки в Любліні.

Від самого початку існування Об'єднання бувших вояків українців в Америці у жовтні 1949 року був постійно членом головної Управи тієї комбатантської організації, що об'єднувала головно колишніх вояків Армії УНР і УГА, був заступником голови та після смсрти д-ра Володимира Ґалана - головою тієї організації. Був засновником і довголітнім головою Суспільної Служби український комбатантських організацій, яка охоплювала всі існуючі наші комбатантські організації в ЗСА, включно з Братством кол. вояків 1 УД і Об'єднанням та Товариством кол вояків УПА.

Був головою Братства колишніх Усусусів і головою Видавничої Кооперативи „Червона Калина". Довгі роки, аж до відходу на пенсію, працював в Українській Щадниці у Філядельфії. Довгі роки належав до верхівки ЗУАДК-у. Найбільш активний в українському кооперативному та -комбатантському русі, справжній самостійник і соборник, демократ, не належав до ніякої політичної партії в Америці, перед війною активний член УНДО.

Помер у Філадельфії 31 січня 1980 році тут від інфаркту на 84 році життя. Залишив дружину Оксану, сина Юрія з невісткою Галиною і трьох братів - Богдана, Дамяна і Івана в Америці та родину в Україні.

Посилання