Базанова Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:28, 2 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базанова Олена Миколаївна
Народилася12 лютого 1925(1925-02-12)
Благовещенск
Померла27 січня 2001(2001-01-27) (75 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma materКиївський університет
ПосадаДиректор Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного (1978—1984)
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Олена Миколаївна Базанова (12 лютого 1925, Хабаровськ — 27 січня 2001, Київ) — український історик та архівіст. Директор Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного (1978—1984)[1].

Життєпис

Народилася 12 лютого 1925 року в місті Благовещенск. У 1949 році закінчила кафедру архівознавства Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Працювала на посадах наукового співробітника, старшого наукового співробітника, начальника відділу секретних фондів Центрального державного історичного архіву УРСР. У травні 1953 р. була переведена на роботу до Центрального державного архіву кінофотофонодокументів УРСР і очолила відділ фотодокументів, а потім — кінодокументів.

З лютого 1964 по липень 1978 рр. — працювала заступником директора з наукової частини.

З червня 1978 по липень 1984 рр. — Директором Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного

Вона входила до складу редколегії науково-інформаційного бюлетеня «Архіви України» (1978−1983), була членом ЦЕПК, наукової та методичної ради ГАУ при Раді Міністрів УРСР, художньої ради Української кіностудії хронікально-документальних фільмів. З 1976 по 1984 рр. — читала спецкурс «Кінофотофоноархіви» студентам Київського державного університету імені Т. Шевченка.

У 1984−1988 рр. — працювала старшим науковим співробітником відділу фондів Українського державного музею Великої Вітчизняної війни. У 1994 році повернулася до ЦДКФФА України на посаді старшого наукового співробітника.

Вона брала участь в обговоренні проекту першого в Україні термінологічного словника «Архівістика» (1998), розробці положень з обліку аудіовізуальних документів до «Основних правил роботи державних архівів України» (2004), була співукладачем «Інструкції щодо організації роботи з відеодокументами» (1999)[2].

Нагороди та відзнаки

Примітки

Джерела

  • Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліографічний довідник / Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько, Р. В. Романовський, Л. М. Федорова. Держкомархів України. УНДІАСД. – К., 2007. – 752 с.