Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного
(ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)
Будинок архівних установ Солом'янська 25 Київ 2016 01.jpg
Будівля ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного (ліворуч)
Дата відкриття 1932
Керівник Владислав Берковський
Місце-розташування Київ, вул. Солом’янська, 24
Час роботи пн.–пт.: 9.00–17.00
Телефони +380 44 275-37-77
Електронна пошта tsdkffa@arch.gov.ua
Сайт tsdkffa.archives.gov.ua
Логотип Вікісховища commons:Category:The Central State CinePhotoPhono Archives of Ukraine named after H. Pshenychny на Вікісховищі

Центра́льний держа́вний кінофотофоноархі́в Украї́ни і́мені Г. С. Пшени́чного (ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного) — центральна архівна установа, що забезпечує зберігання документів Національного архівного фонду на нетрадиційних носіях інформації, одна з найбільших в Україні архівних установ, що зберігає аудіовізуальні документи.

Історія[ред. | ред. код]

Всеукраїнський центральний фотокіноархів засновано 20 червня 1932 року згідно з «Положенням про Центральне архівне управління, його місцеві органи та установи, що є при ньому та при його місцевих органах». Розпочав роботу архів у 1934 році в приміщенні в 26-му корпусі Києво-Печерської лаври (Музейне містечко).

1 грудня 1943 р. Всеукраїнський центральний фотокіноархів було реорганізовано в Центральний державний архів фонофотокінодокументів УРСР.

З 1953 р. архів реорганізовано в Центральний державний архів кінофотофонодокументів УРСР.

З 31 липня 1992 р. назву архіву змінено на Центральний державний кінофотофоноархів України (ЦДКФФА України).

З 28 грудня 1998 р. архів отримав ім'я багаторічного директора архіву Гордія Семеновича Пшеничного.

30 жовтня 2017 р. архів отримав сертифікат, про включення аудіовізуальних документів з фондів архіву, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою та ліквідацією наслідків аварії, до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Перлиною архівної колекції чорнобильської тематики є кінофільм «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» – остання робота режисера-кінодокументаліста, заслуженого діяча мистецтв України Володимира Микитовича Шевченка[1].

Фонди[ред. | ред. код]

  • Фотодокументи — 379 477 од. обл., (у т. ч. 367831 фотонегатив на склі та плівці, 10247 фотопозитивів на папері, 1210 слайдів, 189 фотоальбомів за 1853–2004 рр.)
  • Кінодокументи — 12 284 од. обл., 62 352 од. зб. за 1896–1999 рр.
  • Фонодокументи — 43 615 од. обл., 21 863 од. зб., (у т. ч. 478 граморигіналів на металевих матрицях, 4020 грамплатівок за 1900–2004 рр.)
  • Відеодокументи — 288 од. обл., 145 од. зб. за 1994–2004 рр.

Керівники[ред. | ред. код]

  1. Петро Маринчук (1934—1936);
  2. Семен Прийменко (1936—1938);
  3. Наум Лібман (три місяці 1938 р.)[2];
  4. Панас Безуглий (1938—1941);
  5. Гордій Пшеничний (1943—1978);
  6. Олена Базанова (1978—1984);
  7. Олександр Коваленко (1984—1990);
  8. Ніна Слончак (1990—2003);
  9. Ніна Топішко (2003—2015)[3];
  10. Владислав Берковський (з 2015).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]