Долина гейзерів

Долина гейзерів
54°25′50.00160010001″ пн. ш. 160°8′21.998400099991″ сх. д.
Країна	Росія
Тип	каньйон і природна територія особливої охорони Росіїd
Долина гейзерів Долина гейзерів (Росія)
Долина гейзерів у Вікісховищі

Доли́на ге́йзерів (рос. Долина гейзеров) — геотермальний заповідник на Камчатському півострові в долині річки Гейзерної, що впадає в Кроноцьку затоку Тихого океану, частина Кроноцького державного біосферного заповідника.

Вперше гейзери в долині річки Гейзерної на Камчатці були описані Т. І. Устиновою, що виявила їх в 1941 році. Вона дала назви найбільш могутнім або ефектним термальним джерелам.

До 1972 року вивчення гейзерів через віддаленість району носили епізодичний характер. Систематичні, тривалі спостереження за режимом були початі під керівництвом Сугробова В. М., що проводив комплексне вивчення високотемпературних гідротермальних систем Камчатки. При цьому вивчення режиму проводилося за допомогою рівнемірів, встановлених на водотоці гейзера, практично щорічно в перебігу польового періоду, 1-3 місяці в році.

У долині річки Гейзерної зафіксовано і гідрохімічно випробувано більше 200 джерел. Всі вони є пульсуючими, тобто не володіють постійною витратою. Близько 90 джерел гейзерного типу, тобто мають циклічний характер діяльності, коли в перебігу циклу спостерігається фаза-спокій, під час якої на поверхню не поступає продукція: немає ні пару, ні води. Близько 30 крупних джерел мають назви. Переважна більшість термопроявів і джерел розташована на лівому березі річки Гейзерної.

Література

• Сугробова Н. Г. Сугробов В. М. Изменение режима термопроявлений Долины Гейзеров под влиянием циклона «Эльза». Вопросы географии Камчатки. Вып 9 1985 стор. 88-94. (рос.)