Рудольф Дільс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:41, 20 листопада 2020, створена 91.245.75.192 (обговорення) (→‎Бібліографія: Виправив підзаголовок Бібліографія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Дільс
нім. Rudolf Diels
Народився 16 грудня 1900(1900-12-16)[1][2][3]
Берггаузен, Aar-Einrichd, Рейн-Лан, Рейнланд-Пфальц
Помер 18 листопада 1957(1957-11-18)[1][2][3] (56 років)
Катценельнбоген, Aar-Einrichd, Рейн-Лан, Рейнланд-Пфальц, ФРН[1]
Країна  Німеччина
Діяльність державний службовець, administrative lawyer, Gestapo employee
Знання мов німецька
Заклад Гестапо і Вільна держава Пруссія
Учасник Друга світова війна[4]
Членство СС
Посада district presidentd[5], district presidentd[5] і Oberregierungsratd[4]
Військове звання  Оберфюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Діти Corinna Genestd
Нагороди
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Рудольф Дільс (Rudolf Diels; 16 грудня 1900 — 18 листопада 1957) — перший керівник гестапо. Оберфюрер СС (20 квітня 1939).

Біографія

Син заможного селянина. Учасник Першої світової війни. В 1919 вступає до університету в Магдебурзі, де вивчає юриспруденцію.

У 1930 році Дільс поступив на службу в Міністерство внутрішніх справ Пруссії. Карл Зеверінг, міністр внутрішніх справ Пруссії, доручив йому в 1932 році контроль радикальних політичних кіл, від комуністів до нацистів. У момент призначення Гітлера рейхсканцлером Дільс керував прусською політичною поліцією. Герман Герінг, який очолив Міністерство внутрішніх справ Пруссії, доручив Дільсу очолити відділ 1А (Політичні злочину реорганізованої поліції Пруссії. Незабаром, відповідно до спогадів самого Дільса, німецька пошта скоротила назву до GeStapA (Geheimstaatspolizeiamt), практично співзвучну з гестапо).

Дільс безпосередньо керував допитами Марінуса ван дер Люббе, палія Рейхстагу.

Член СС з 1933 року (посвідчення № 187 116) і НСДАП з 1937 року (партійний квиток № 3 955 308). До 1934 року почали посилюватися суперечності між Дільсом і Гейдріхом, керівником СД, і 20 квітня 1934 року Дільс залишив свій пост. Деякий час працював заступником поліцайпрезидента Берліна, потім обіймав посаду регірунгспрезідента в місцевій адміністрації Кельна.

Герінг кілька разів рятував Дільса від арештів і можливої ​​страти, в тому числі і після подій 20 липня 1944 року, оскільки Дільс був одружений з його кузиною.

У 1945 році заарештований англо-американськими військами. На Нюрнберзькому процесі над головними військовими злочинцями Дільс виступав і як свідок звинувачення, і як свідок захисту Герінга. У 1948 році звільнений.

Після війни Дільс працював в уряді Нижньої Саксонії і в Міністерстві внутрішніх справ до відставки в 1953 році. Помер внаслідок нещасного випадку на полюванні (за іншою версією — покінчив життя самогубством).

Нагороди

Бібліографія

  • Langemarck lebt. Wiedergabe der auf der Langemarck-Gedenkstunde der Hannoverschen Studentenschaften am 19. November 1941 gehaltene Ansprachen, Leiter des Studentenwerks, Hannover 1941 — у співавторстві з Вольфгангом Муффом.
  • Lucifer ante portas. Es spricht der erste Chef der Gestapo. Interverlag, Zürich 1949
  • Der Fall Otto John. Göttinger Verlag-Anstalt, Göttingen 1954

Література

  • Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
  • К. А. Залесский. «Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС», М.: «Вече», 2009. С. 302
  • Б. В. Соколов. «Герман Геринг. Железный маршал», М.: АСТ-Пресс книга, 2006. С.74

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118525328 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Munzinger Personen
  4. ↑ а б Nuremberg Trials Project — 2016.
  5. ↑ а б Nuremberg Trials Project — 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудольф_Дільс&oldid=30094622