Вугільна (бухта)
| Вугільна | |
| Названо на честь | вугілля і Вугільна бухта |
|---|---|
| Країна |
 Росія[1] |
| Адміністративна одиниця | Анадирський район |
| Вертикальна глибина | 10 м |
 | |
63°0′6.0000001011968″ пн. ш. 179°21′35.000000092001″ сх. д. / 63.00167° пн. ш. 179.35972° сх. д.
Вугільна (рос. Угольная) — бухта Анадирської затоки Берингового моря. Адміністративно відноситься до Анадирського району Чукотського автономного округу.
Знаходиться на південному узбережжі Чукотки. Північним вхідним мисом є високий, скелястий і обривистий мис Барикова. У бухту Вугільна впадають річки Вугільна і Лахтіна. У північно-західній частині бухти Вугільна знаходиться морський порт Беринговський і селище Беринговське. На узбережжі знаходиться родовище кам'яного вугілля, а також копалини крейдяні і третинні флори.
Історичні відомості
У 1826 році бухту Вугільну відвідав російський шлюп «Сенявін» під командуванням Ф. П. Літке з метою опису і вивчення берегів Берингового моря. У 1886 році тут висадилася експедиція під керівництвом капітана А. А. Остолопова на кліпері «Крейсер». В бухті були виявлені потужні пласти вугілля, це знайшло своє відображення в щоденнику капітана корабля[2]:
О дванадцятій з половиною години пополудні <26 серпня> відкрилася в березі значна бухта; підійшовши до вхідного в неї з півночі мису, дуже обривистого, я через цей мис побачив на висотах осипи, схожі на вугільні пласти.
Виявлені запаси палива згодом використовували судна, що заходять в бухту, яку тому й назвали Вугільною[3].
Назва бухти на географічних картах було закріплено в 1901 році[2].
Примітки
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Е. Рябов (2015). Фронтовая вахта «Угольной». «Крайний Север». Процитовано 2 квітня 2015.
- ↑ ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков ; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 377. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |