Вторинний еталон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вторинний еталон (англ. secondary measurement standard) — еталон,  відкалібрований за первинним еталоном для величини того самого роду[1][2].

Калібрування вторинного еталона за первинним з приписуванням йому значення величини може проводитись безпосередньо або включати проміжну вимірювальну систему.

Вторинному еталону може бути наданий статус національного еталону, якщо відповідний первинний еталон в країні відсутній.

Класифікація вторинних еталонів

За функціональним призначенням серед вторинних еталонів розрізняють[3][4]:

  1. Еталони-свідки, призначені для перевірки збережуваності національного еталона та його заміни в разі псування або втрати;
  2. Еталони-порівняння, що використовуються для звірення еталонів, якщо безпосереднє звірення з тих чи інших причин неможливе;
  3. Еталони-копії, призначені для передачі інформації про розмір одиниці робочим еталонам. Вони не обов'язково є фізичною копією первинного еталону. Їх призначення — розвантаження первинного еталону.

Іноді до вторинних еталонів відносять і робочі еталони, що неправильно, оскільки розмір одиниці вимірювання вони, за деякими винятками, отримують від вторинних чи вихідних еталонів, а не первинних еталонів.

Див. також

Примітки

  1. JCGM 200:2008 International Vocabulary of Metrology.. [Архівовано 23 вересень 2015 у Wayback Machine.] — Basic and General Concepts and Associated Terms. (англ.)
  2. Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10 серпня 2020 року № 1518 «Порядок калібрування вторинних та робочих еталонів».
  3. Цюцюра В. Д., Цюцюра С. В. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. - 180 с. — (Вища освіта XXI століття) ISBN 966-7767-39-6.
  4. Головко Д. Б., Рего К. Г., Скрипник Ю. О. Основи метрології та вимірювань: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2001. - 408 с. ISBN 966-06-0195-6.