Був онуком короля Сурінья Вонґса[1]. Зайняв трон Луанґпхабанґу 1713 року після смерті короля Кінґкітсарата. За десять років його повалив Інтасом, скориставшись відсутністю короля у столиці (той виїхав на тривале полювання). Після того впродовж кількох років Онг Кхам був ченцем, а після смерті Тепсина 1727 року, Онг Кхаму запропонували зайняти трон Ланни. Там він правив до своєї смерті 1769 року.
Примітки
↑ абStuart-Fox, Martin. History Dictionary of Laos (вид. 3rd). Scarecrow Press, Inc. с. 239. ISBN978-0-8108-5624-0.
Посилання
prabang1. www.royalark.net (англ.) . Процитовано 8 січня 2021.
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
