Імре Сийкей
| Імре Сийкей | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 травня 1823[1] |
| Місце народження | Матійово |
| Дата смерті | 8 квітня 1887[1] (63 роки) |
| Місце смерті | Будапешт, Австро-Угорщина |
| Громадянство | Австро-Угорщина |
| Професії | піаніст |
| Інструменти | фортепіано |
 Файли у Вікісховищі | |
Барбіл Імре Сийкей (Barbély Székely Imre) (Матієво, Україна, 8 травня 1823 - Будапешт, 8 квітня 1887) - піаніст і композитор.
Діяльність[ред. | ред. код]
Імре Сийкей народився 8 травня 1823 року в Матійово, Закарпаття. Він був учнем Йожефа Меркла. Будучи молодим митцем, у 1836 році він виступав у "звукових забавах" Національного казино. На початку 1840-х років він був учителем музики родини Телекі в Дьомре, а в 1845 році він також представлений композитором на концерті в Національному театрі. У 1846 році він поїхав до Трансільванії, а потім за кордон. Під час подорожей за кордон він перебував у Парижі разом з Іде Ремені в 1847 р. І довший час жив у Лондоні, де також звучали його композиції. Він повернувся в Пешт в 1852 році, звідки на короткий час знову повернувся до Лондона. У 1853 році він на постійно оселився у Пешті. Він був приватним вчителем дітей ерцгерцога Альбрехта, а з 1879 р. і до смерті викладачем фортепіано в Національному театрі. Помер у Будапешті 8 квітня 1887 року.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ von Bogyay, Thomas (1969). A IX-X. Századi Magyar Tarsadalom. By Antal Barlha. Budapest: Akadémiai kiadó, 1968. 208 pp. 45 Ft. Slavic Review. Т. 28, № 4. с. 644—644. doi:10.2307/2493966. ISSN 0037-6779. Процитовано 7 квітня 2021.