Ковальов Віктор Павлович
Віктор Павлович Ковальов | |
---|---|
Народився | 28 січня 1920 Ялта |
Помер | 16 вересня 2002 (82 роки) |
Країна | Україна |
Alma mater | Одеський університет |
Галузь | мовознавство |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Нагороди |
Віктор Павлович Ковальов (нар. 28 січня 1920, Ялта — пом. 16 вересня 2002, Херсон) — український мовознавець. Доктор філологічних наук з 1976 року, професор з 1976 року[1].
Біографія
Народився 28 січня 1920 року в Ялті. В 1942 році в Майкопі закінчив Одеський університет в евакуації. Брав участь у німецько-радянській війні, як командир вогневого мінометного взводу, а згодом батареї та дивізіону. Інвалід війни[2]. З 1946 року працював у Херсонському педагогічному інституті: у 1959—1974 роках — завідувач кафедрою російської мови, водночас у 1965—1968, 1976—1981 роках — декан філологічного факультету.
Помер в Херсоні 16 вересня 2002 року[1].
Наукова діяльність
Наукові дослідження: лексикографія, лінгвостилістика, методика викладання російської та української мов у вищій і середній школах. Автор понад 100 наукових і методичних праць, посібників, 19 книг, 8 брошур, підручників з російської мови та проблем східно-слов’янської лінгвостилістики, зокрема:
- «Практикум по современному русскому языку» (Москва, 1974);
- «Современный русский язык: Практикум» (Москва, 1987, у співавторстві);
- книга спогадів про Херсон «Покоя нет…» (Херсон, 1995).
Праці:
- Языковые выразительные средства русской художественной прозы. Київ, 1981;
- Выразительные средства художественной речи. Київ, 1985;
- Средства речевой экспрессии в русской, украинской и белорусской художественной прозе. Київ, 1987;
- Виражальні засоби українського художнього мовлення. Херсон, 1992.
Відзнаки
- нагороджений орденами Червоного Прапора (22 лютого 1945), Червоної Зірки (8 серпня 1943), орденами Вітчизняної війни І ступеня (19 лютого 1944), Вітчизняної війни II ступеня (26 липня 1944)[3].
- заслужений працівник вищої школи УРСР;
- відмінник народної освіти України та Узбекистану;
- почесний громадянин Херсона (рішення сесії Херсонської міської ради народних депутатів XXII скликання № 93 від 9 липня 1996 року)[2].
Примітки
- Народились 28 січня
- Народились 1920
- Уродженці Ялти
- Померли 16 вересня
- Померли 2002
- Померли в Херсоні
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Випускники Одеського університету
- Українські мовознавці
- Радянські мовознавці
- Мовознавці XX століття
- Доктори філологічних наук СРСР
- Радянські професори
- Науковці Херсонського державного університету
- Почесні громадяни Херсона
- Мемуаристи XX століття
- Українські мемуаристи
- Українські педагоги
- Радянські педагоги
- Педагоги XX століття
- Заслужені працівники вищої школи УРСР
- Відмінники народної освіти УРСР