ГЕС Король Таляль
| ГЕС Король Таляль | |
|---|---|
 | |
| 32°11′25″ пн. ш. 35°47′53″ сх. д. / 32.19036111113877752° пн. ш. 35.7982777778057724° сх. д.Координати: 32°11′25″ пн. ш. 35°47′53″ сх. д. / 32.19036111113877752° пн. ш. 35.7982777778057724° сх. д. | |
| Країна |
 Йорданія |
| Адмінодиниця | Провінція Ель-Балка |
| Стан | діюча |
| Річка | Ез-Зарка |
| Початок будівництва | 1972 (гребля) |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1987 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 6 МВт |
| Середнє річне виробництво | 14 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 107 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х3 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна |
| Висота греблі | 108 м |
| Довжина греблі | 350 м |
| Власник | Central Electricity Generating Company (CEGCO) |
  ГЕС Король Таляль | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Король Таляль у Вікісховищі | |
ГЕС Король Таляль (араб. سد الملك طلال) — гідроелектростанція на річці Ез-Зарка в Йорданії. Розташована в провінції Джераш, за два десятки кілометрів на північний захід від Амману. Названа на честь короля Йорданії в 1951—1952 роках Таляля бін Абдалли.
У межах іригаційного проекту у 1972—1978 роках ліву притоку Йордану річку Яббок перекрили земляною греблею висотою 92 метри, що дозволило створити сховище з об'ємом 56 млн м3. В 1983-му почали роботи з нарощування висоти споруди до 108 метрів (довжина гребеню при цьому сягнула 350 метрів), внаслідок чого вдалось збільшити ємність резервуару до 85 млн м3 та забезпечити іригацію 17 тисяч гектарів земель. Сховище поповнюється переважно зимовими дощами та водами з очисних споруд, котрі обслуговують каналізаційні системи Амману (завод Ес-Самра), Джерашу та Ель-Бакаа.
Під час модернізації комплексу у 1980-х його доповнили облаштованою біля підніжжя греблі електростанцією з двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 6 МВт. Вони використовують напір до 107 метрів та забезпечують середньорічне виробництво на рівні 14 млн кВт-год. Існує також проект збільшення потужності станції на 8 МВт та спорудження нової дериваційної ГЕС з показником 18 МВт і значно більшим напором у 290 метрів, вода на яку подаватиметься все з того ж сховища Король Таляль.
Станом на другу половину 2010-х ГЕС Король Таляль є найбільшою конвенціональною гідроелектростанцією Йорданії. При цьому на тепловій електростанції в Акабі працюють дві турбіни такої ж загальної потужності 6 МВт, які приводить у дію морська вода, що скидається з системи охолодження назад до Акабської затоки. В майбутньому обидві названі станції повинні поступитись проєкту Червоне море — Мертве море.[1][2][3][4][5]
Примітки
- ↑ King Talal Hydropower Plant Jordan. www.pietrangeli.com (англ.). Процитовано 6 жовтня 2018.
- ↑ Seasonal-Water Dams: A Great Potential for Hydropower Generation in Saudi Arabia Ramzy R. Obaid (PDF).
- ↑ Managing Water for Peace in the Middle East: Alternative Strategies : Solar-Hydro; Hydro-Power; Groundwater-Hydro; Reverse-Osmosis Desalination: 4. Hydro-powered reverse-osmosis desalination in water-resources planning in Jordan: 4.3 Water-resources development and management. collections.infocollections.org. Процитовано 6 жовтня 2018.
- ↑ The Hashemite Kingdom of Jordan Ministry of Water & Irrigation Jordan Valley Authority River Basin Management By Eng. Sa’ad Abu Hammour (PDF).
- ↑ Group, Taylor & Francis (30 жовтня 2003). The Middle East and North Africa 2004 (англ.). Psychology Press. ISBN 9781857431841.