Перейти до вмісту

Йордан

Координати: 33°11′12″ пн. ш. 35°37′09″ сх. д. / 33.18667° пн. ш. 35.61917° сх. д. / 33.18667; 35.61917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йордан (річка))

33°11′12″ пн. ш. 35°37′09″ сх. д. / 33.18667° пн. ш. 35.61917° сх. д. / 33.18667; 35.61917

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Йордан (значення).
Йордан
Йордан
33°11′12″ пн. ш. 35°37′09″ сх. д. / 33.186666666667° пн. ш. 35.619166666667° сх. д. / 33.186666666667; 35.619166666667
ВитікГоланські висоти
• координати33°11′12″ пн. ш. 35°37′09″ сх. д. / 33.186666666667° пн. ш. 35.619166666667° сх. д. / 33.186666666667; 35.619166666667
ГирлоМертве море
• координати31°45′41″ пн. ш. 35°33′30″ сх. д. / 31.761388888889° пн. ш. 35.558333333333° сх. д. / 31.761388888889; 35.558333333333
Країни:Ізраїль Ізраїль
Йорданія Йорданія
Прирічкові країни:Палестина, Ізраїль, Йорданія, Ліван
Довжина360 км
Площа басейну:18 000 км²
Середньорічний стік90м³/сек
Притоки:Харод, Баніас, Ярмук, Яббок, Дан, Ійон, Хабсбані
Водойми в русліТиверіадське озеро Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Йорда́н (заст. укр. Йорда́нь, Орда́нь;[1][2] івр. נהר הירדן, Нагар га-Йарден; араб. نهر الأردن, nahr al-urdun) — річка в Західній Азії, якою проходить кордон між Ізраїлем і Палестиною та Йорданією. Бере початок на Голанських висотах. Тече тектонічною западиною Гхор, через озера Хула і Тиверіадське (Галілейське море). Впадає в Мертве море. Довжина річки — 360 км, середня ширина — 30 м, глибина — 5 м.

Річка слугує головним джерелом води у регіоні та вирізняється великим релігійним значенням для юдеїв та християн. Упродовж другої половини XX ст. гідроінженерні проєкти розширили зрошувані території навколо Йордану, проте спричинили падіння стоків річки та її забруднення.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва Йордану івритом — Йарден (ירדן), що походить від «спускатися» (ירד). Цим назва відображає рельєф, яким протікає Йордан: біля витоку 500 м над рівнем моря, а біля гирла 300 м нижче рівня моря[3]. Стародавні греки називали цю річку Аулон. Араби іноді називають її Аль-Шарі'а («Місце водопою»)[4].

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Притоки

[ред. | ред. код]

Течія

[ред. | ред. код]

Йордан протікає долиною, ширина якої в середньому складає 10 км, максимум 24 км. Долина розташована значно нижче навколишнього ландшафту і є частиною великої рифтової системи Мертвого моря[4]. Загальна довжина річки 360 км, але вона дуже звивиста. Тому відстань між витоком і гирлом складає 220 км[5]. Ширина річки до її активної експлуатації коливалася від 24 до 64 м, глибина — від 0,7 м на півночі до 4 м на півдні. Дно кам'янисте і лише в південній частині переважають дрібні осадові породи. Природна швидкість води коливалася від 6 м/с у північній частині до 1-2 м/с і назад до 2-4 м/с поблизу Мертвого моря. Сучасна ширина на південних, найменш повноводних, ділянках складає 7-8 м, а глибина — лише 30 см[6].

Річка Йордан має три основні витоки, всі з яких беруть початок біля підніжжя гори Хермон. Це Хасбані, яка тече з Лівану; Баньяс, яка бере початок з невеликого джерела в Баніясі, Сирія; та Дан, яка є найбільшою притокою річки Йордан на території Ізраїлю[7]. Притоки живляться дощами, що випадають на сусідні плоскогір'я. Від Хермона Йордан 75 км тече на південь до озера Хула. Через 25 км після виходу з озера впадає до Галілейського моря. Кінцева ділянка Йордану похила, що зумовлює спокійну течію річки до місця впадання в Мертве море. Дві великі притоки впадають зі сходу на останній ділянці: річки Ярмук і Яббок[4].

Частина Йордану одразу після Галілейського моря називається Ярденіт («маленький Йордан»)[3].

Склад і рівень води

[ред. | ред. код]

Верхній басейн Йордану отримує середню річну кількість опадів до 1400 мм, тоді як нижній басейн отримує 100 мм на своєму південному кінці[8]. Річний стік Йордану, зафіксований у 2009 році, перебував у межах 20-30 млн м3[6].

У районі Тіверіади на західному боці Галілейського моря є гарячі джерела. Разом з покладами гіпсу вони надають водам Йордану відносно високого ступеня солоності, що може залишати сольовий залишок у ґрунті після випаровування[4]. Солоність коливається, залежно від пори року та місця, від 3,4 до 11 проміле[6].

Сезонні коливання рівня річки складають 40 см[6]. Найвищий рівень води у річці тримається з січня по березень, тоді як найнижчий припадає на кінець літа та початок осені[4]. Влітку більшість бічних приток повністю висихають[8].

Використання

[ред. | ред. код]

Річка Йордан є важливим джерелом води для Лівану, Сирії, Йорданії, Ізраїлю та Палестини[7]. Проте, регіон має один з найнижчих показників водних ресурсів на одиницю населення у світі, 100 м3 на людину в рік (навіть 500 м3 важаються дефіцитом)[9].

З 1948 року в долині Хула Йордан поглибили та проклали дренаж на північ. Будівництво дамб, каналів та насосних станцій зменшило стік річки Йордан на понад 90 % та значно змінило її гідрологію[7].

З 1960-х років канал Абдалли завдовжки 69 км дозволив вирощувати апельсини, банани, ранні овочі та цукровий буряк на йорданській стороні долини. В Ізраїлі, окрім осушених ділянок долини Хула та будівництва каналу від Галілейського моря до Бейт-Шеана, було побудовано мережу водопостачання до центру та півдня Ізраїлю. Відведення річкової води як Ізраїлем, так і Йорданією, стало основним фактором значного падіння рівня води в Мертвому морі з 1960-х років[4]. Після будівництва дамби Деганія частина річки під назвою Ярденіт лишилася порівняно повноводною, тоді як далі на південь Йордан мілкішає[3].

З 1990-х років і далі відкриті зрошувальні системи каналів були перетворені на системи зрошення трубопроводами під тиском[8]. Йорданія та Сирія завершили будівництво греблі «Єдність» на річці Ярмук у 2007 році, після чого стоки Йордану ставновлять лише 2 % від природних[6].

Загальна площа, обладнана для зрошення в басейні річки Йордан, оцінюється в 100 тис. — 150 тис. га, з яких приблизно 32 % припадає на Йорданію, 31 %— на Ізраїль, 30 % — на Сирію, 5 % — на Палестинські території та 2 % — на Ліван[8]. Попит на воду зріс, крім розвитку рослинництва, через іміграцію до Йорданії понад 1 млн сирійських біженців за 2010—2020 роки[10]. Спостерігається серйозне погіршення якості води в нижній течії Йордану, зумовлене скиданням неочищених стічних вод, сільськогосподарських відходів та відведенням солоних джерел у воду річки[3].

Екологія

[ред. | ред. код]
Йордан у Голані

Долина річки Йордан містить різноманітне та унікальне поєднання біомів. На берегах Йордану, як зафіксовано впродовж XIX — першої полоивни XX ст., росли верби, тополі, лаври та тамарикси. Берегова рослинність також включала очерет, комишівник, чагарниковий олеандр та різні види циперуса. Була також різноманітність макрофітів у воді, які наразі повністю відсутні в річці. Після активної гідроінженерної діяльності з берегів Йордану зникли тополі, але поширився стійкий до солоної води тамарикс. Очерет розрісся, майже витіснивши комишівник. Лінія прибережної рослинності загалом звузилася. У воді доволі поширені бокоплав Echinogammarus veneris, равлики Melanoides tuberuculata та Theodoxus jordani. Над річкою і навколо полюють бабки Crocothemis erythrea[6]. До місцевих риб належать коропоподібні, такі як йорданський лящ (Achanthobrama lissneri), йорданський гімрі (Carasobarbus canis), йорданський вусач (Luciobarbus longiceps), левантійський скребок (Capoeta damascina), червона гарра (Garra rufa) і дамаська гарра (Garra nana), а також палестинський в'юн (Oxynoemacheilus insignis), соми, такі як кларій нільський (Clarias gariepinus), цихліди, такі як тиляпія блакитна (Oreochromis aureus), тиляпія червоночерева (Coptodon zillii) і тиляпія мангова (Sarotherodon galilaeus), а ще собачки прісноводні (Salariopsis fluviatilis). Окрім них інтродуктовані короп звичайний (Cyprinus carpio), білий амур (Ctenopharyngodon idella), товстолобик білий (Hypophthalmichthys molitrix), райдужна форель (Oncorhynchus mykiss), тиляпія нільська (Oreochromis niloticus) та лобань (Mugil cephalus)[11]. У річці живе балканська водяна черепаха (Mauremys rivulata)[12].

Після середини XX ст. річка втратила понад 50 % свого біорізноманіття, головним чином через зменшення швидкості течії та припинення повеней, які формували заплави, а також підвищення солоності води, що знищило природне середовище життя деяких видів. До Йордану скидаються побутові стічні води, води з рибних ставків, сільськогосподарські стоки та вода з солоних джерел. Біля Мертвого моря Йордан більше нагадує струмок[6].

У 1994 році Йорданія та Ізраїль підписали Мирний договір, зобов'язуючи свої уряди працювати над «екологічним відновленням» річки. Незважаючи на це зобов'язання, жоден уряд не вжив конкретних заходів для повернення будь-якої кількості прісної води в річку з моменту підписання договору[6].

У культурі

[ред. | ред. код]
Паоло Веронезе. Хрещення Христа у Йордані, 1580—1588 рр.

Релігійне значення

[ред. | ред. код]

Для християн, юдеїв та мусульман Йордан є важливим місцем[4]. Юдеї вбачають особливий статус річки, адже вона, за переказом, розступилася перед Ісусом Навином (Навина 3-4), який провів свій народ до Обіцяної землі. Наєман, згідно зі старозаповітною оповіддю, викупався у водах Йордану та вилікувався від прокази (2 Царів 5:14). У Йордані Ісус Христос був охрещений Іваном Хрестителем (Матвія 3:13–16).

Йордан неодноразово згадується в Біблії: у Єг. 19:33,22, Єг. 18:19-20,12,7, Єг. 17:5, Єг. 16:7,1, Єг. 17:5 і так далі. 5 М. 1-32, 4 М. 13:29, 4 М. 22:1, 4 М. 26:3,63, 4 М. 32:29, 4 М. 32:29 та інших місцях.

За візантійського панування християнські та юдейські паломники брали з Йордану воду в спеціальних пляшечках[13]. Вода, освячена на Водохреще, називається Йорданською, нагадуючи про хрещення Христа в Йордані[14]. Ярденіт слугує популярним місцем для проведення обряду хрещення християнами[3].

У легендах

[ред. | ред. код]

Серед частини православних існує уявлення, нібито 19 січня (Водохреще за юліанським календарем) вода в Йордані тече у зворотньому напрямку, повторюючи диво, що сталося при хрещенні Ісуса Христа в цій річці. Але ймовірно, що під біблійним «поверненням Йордану» розуміється очищення річки через присутність у ній Христа, а не зміна напрямку течії[15][16]; або символізм Йордану як річки життя, що завдяки жертві Христа перестає текти до смерті (Йордан впадає у Мертве море)[17]. Також є схожий епізод у книзі Ісуса Навина 3:15-16, де перед людьми Ісуса Навина (що жив за понад тисячоліття до Христа) Йордан перестав текти, дозволивши перейти по дну. Історичні записи відзначають землетруси, через які Йордан тимчасово припиняв течію[18].

Зсуви ґрунту внаслідок землетрусів, що на термін до 2-х днів зупиняли течію Йордану, відбувалися неодноразово і зафіксовані в 1160, 1267, 1534, 1546, 1834, 1906, 1927 роках. Тому, з богословської точки зору, дивом є не факт припинення течії, а час, коли це ставалося[19].

Археологічні пам'ятки поблизу річки Йордан

[ред. | ред. код]

У районі річки Йордан розташована велика кількість археологічних пам'яток, що належать до різних епох, від раннього палеоліту до епохи хрестових походів. Нижче наведені найвизначніші з них.

  • Тель Кедеш — пагорб на захід від озера Хула. Залишки стародавнього міста Левітів і римського храму Аполлона.
  • Хацор — найбільший тель в Ізраїлі. Розташований за 6 км на північ від Рош-Пінни і приблизно за 8 км на захід від моста Бнот-Яаков на Йордані. Знаходиться на місці стародавнього ханаанейского міста Хацор. В теперішній час розкопки продовжуються.
  • Кацрін — залишки стародавнього міста епохи Талмуда, недалеко від однойменного міста Кацріна — адміністративного центру Голанських висот.
  • Віфсаїда — руїни міста, розташовані на схід від Йордану біля місця його впадіння в озеро Кінерет.
  • Коразім — стародавнє місто за 3,5 км на північ від Капернаума. Нині є архітектурно-археологічним заповідником.
  • Капернаум — стародавнє місто на північно-західному узбережжі Кінерета.
  • Бет-Йерах — недалеко від місця, де Йордан витікає з Кинерета.
  • Убейдія — печера, археологічна пам'ятка доби плейстоцена. Знаходиться за три кілометри на південь від Кінерета.
  • Бельвуар — фортеця хрестоносців у парку Кохав а-Ярден. Розташована за 20 км на південь від Кінерета, на плато Нафталі на висоті 500 метрів над долиною Йордану.
  • Скитополіс — національний парк на місці розкопок біля сучасного Бейт-Шеана.
  • Керен Сартаба — руїни фортеці Александріон часів династії Хасмонеїв, розташовані в заповіднику Сартаба.
  • Армон Хішам — руїни палацу халіфа Хішама, зруйнованого землетрусом у 747 році, на північ від сучасного міста Єрихон.
  • Тель Йерихо — руїни стародавнього Єрихона, одного з найдавніших міст на Землі, на схід від однойменного сучасного міста.
  • Національний парк Кумран — реконструйоване стародавнє місто, що було дві тисячі років тому центром секти єссеїв.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Північна частинна Йорданської рифтової долини, вид з космосу (NASA)
    Північна частинна Йорданської рифтової долини, вид з космосу (NASA)
  • Верхів'я Йордану
    Верхів'я Йордану
  • Місце впадіння Йордану до Мертвого моря
    Місце впадіння Йордану до Мертвого моря
  • Йордан біля Аміра
    Йордан біля Аміра
  • Харитон Платонов, «Хрещення Христа», ХІХ ст.
    Харитон Платонов, «Хрещення Христа», ХІХ ст.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Йордань // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. ↑ Ордань // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. ↑ а б в г д Lipnick, Jonathan (22 вересня 2015). Down to the River Jordan. Israel Institute of Biblical Studies (амер.). Процитовано 7 січня 2026.
  4. ↑ а б в г д е ж Jordan River | Middle East, Map, Description, & History | Britannica. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2025. Процитовано 4 січня 2026.
  5. ↑ Olson, Kenneth Ray (2024). The Need for International Cooperation between Israel and Other Middle East Nations to Protect the Jordan River Landscape. Open Journal of Soil Science. 14 (05): 283—307. doi:10.4236/ojss.2024.145016. ISSN 2162-5360.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ а б в г д е ж и Sarig Gafny; Talozi, Samet; Banan Al Sheikh; Ya’ari, Elizabeth (2010), Towards a Living Jordan River: An Environmental Flows Report on the Rehabilitation of the Lower Jordan River, doi:10.13140/RG.2.1.2364.3360, процитовано 7 січня 2026
  7. ↑ а б в Jordan River | Research Starters | EBSCO Research. EBSCO (англ.). Процитовано 4 січня 2026.
  8. ↑ а б в г Transboundary River Basin Overview – Jordan. Rome, Italy: Food and Agriculture Organization of the United Nations. 2009.
  9. ↑ Water, sanitation and hygiene | UNICEF Jordan. www.unicef.org (англ.). Процитовано 7 січня 2026.
  10. ↑ Jordan's worsening water crisis a warning for the world | Stanford Doerr School of Sustainability. sustainability.stanford.edu (англ.). 29 березня 2021. Процитовано 4 січня 2026.
  11. ↑ HAMIDAN, N. (2004). The freshwater fish fauna of Jordan (PDF). Reise Durch die Natur Jordaniens. с. 385—394.
  12. ↑ Schuster, Ruth. On the banks of the Jordan River, Neanderthals ate turtles 60,000 years ago. Haaretz.com (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2023. Процитовано 7 січня 2026.
  13. ↑ Nicaise, Alexander (5 вересня 2019). Magic Waters | Skeptical Inquirer (амер.). Процитовано 4 січня 2026.
  14. ↑ ВОДОХРЕЩА І ТРАДИЦІЇ - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 4 січня 2026.
  15. ↑ Fotopoulos, Dr John (6 січня 2025). Crushing the Heads of Dragons and the Jordan Turning Back. Public Orthodoxy (амер.). Процитовано 4 січня 2026.
  16. ↑ У ПЦУ пояснили, що змушує ріку Йордан міняти русло 19 січня - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 4 січня 2026.
  17. ↑ Gabriel, Fr (8 січня 2024). From Death to Life: The Trajectory of the Jordan River. St. Mary Magdalene Orthodox Church (амер.). Процитовано 4 січня 2026.
  18. ↑ What natural explanation could account for the sea fleeing and the Jordan reversing in Psalm 114:3?. biblehub.com. Процитовано 4 січня 2026.
  19. ↑ Miracles. Faraday (англ.). 11 квітня 2014. Процитовано 7 січня 2026.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: річка Йордан


Річка Це незавершена стаття про річку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ізраїль Це незавершена стаття з географії Ізраїлю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Йорданія Це незавершена стаття з географії Йорданії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йордан&oldid=48054757