Тип 91 (торпеда)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:51, 14 квітня 2021, створена Ollleksa (обговорення | внесок) (оформлення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Авіаційна торпеда «Тип 91»
九一式魚雷

Торпеди «Тип 91 модель 2» на борту авіаносця «Акаґі» перед початком рейду до Перл-Гарбора. Затока Хітокаппу[en], листопад 1941 року. На задньому фоні — авіаносець «Хірю»
Тип авіаційна торпеда
Походження Японія Японія
Історія використання
На озброєнні 19311945
Оператори Імперський флот Японії
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Сеїджі Нарусе[en]
Розроблено 1930
Характеристики
Вага 848 кг
Довжина 5.270 м

Тип 91 (торпеда) у Вікісховищі

Торпеда «Тип 91» (яп. 九一式魚雷) — основна авіаційна торпеда Імперського флоту Японії з 1931 року. Найбільше прославилась через можливість використання в порівняно мілких морях, що дозволило провести сумнозвісний напад на Перл-Гарбор. Оскільки «Тип 91» був єдиним масовим варіантом авіаційної торпеди в військах він називався просто «Коку Ґуораі» (яп. 航空魚雷 — авіаційна торпеда)

Опис[ред. | ред. код]

«Тип 91» мав діаметр 45 см і довжину в 5.27 метрів, приблизно як і більшість авіаційних торпед того часу. Проте на відміну від торпед інших країн «Тип 91» міг запускатись з торпедоносця на швидкості близько 380 км/год, що дозволяло останньому набагато швидше заходити і виходити на ціль. Після скидання з висоти близько 35 метрів, торпеда піднімалась на попередньо задану глибину (зазвичай 2-6 метрів) і починала рух до цілі з швидкістю 42 вузли (78 км/год) і дальністю 2000 метрів. В рух торпеда приводилась малим поршневим двигуном, який використовував попередньо змішаний керосин і стиснуте повітря. Охолодження системи відбувалось через контакт з морською водою. В залежності від модифікації торпеди в ній могло міститись від 150 до 420 кілограм вибухової речовини.[1]

Тактика застосування[ред. | ред. код]

Як і для будь-якої іншої торпеди, основною задачею пілота було запустити її по курсу який перетинається з курсом корабля. В свою чергу команда корабля під час атаки стежила за торпедами і намагалась їх уникнути звертаючи з початкового курсу. З метою підвищення шансу попадання пілоти японської флотської авіації практикували декількох торпедоносців одночасно з різних сторін. Іншим способом було скидати торпеду на малій відстані до корабля (приблизно 600 метрів), але в такому випадку торпедоносець був вразливий до вогню ППО.[1]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тип 91 (торпеда)

Література[ред. | ред. код]

  • Angus Konstam. Sinking Force Z 1941: The day the Imperial Japanese Navy killed the battleship // Air Campaign. — Osprey Publishing, 2021. — № 20. — ISBN 9781472846600. (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Konstam, 2021, с. 12.