Родеріх Еркерт
Родеріх Еркерт | |
---|---|
нім. Roderich von Erckert | |
Народився | 15 грудня 1821 Хелмно |
Помер | 12 грудня 1900 (78 років) Берлін |
Країна | Німеччина |
Національність | німець |
Діяльність | етнограф, картограф |
Галузь | етнографія[1], картографія[1] і кавказькі мови[1] |
Знання мов | німецька і французька[1] |
Родеріх Еркерт (нім. Roderich von Erckert; Родеріх фон Еркерт; Родеріх Федорович Еркерт; 15 грудня 1821, Хелмно — 12 грудня 1900, Берлін) — німецький етнограф, картограф, офіцер на російській службі, дійсний член Російського географічного товариства. Автор нарисів з історії та етнографії західних губерній Російської імперії та Кавказу, упорядник етнографічних карт, учасник складання монументальної праці «Етнографічний опис народів Росії», що вийшла в 1862 році під редакцією Густав-Теодора Паулі[2].
Етнографічний атлас західноруських губерній і сусідніх областей
У 1863 році Родеріх Еркерт видав дві версії етнографічного атласу: французькою мовою (Atlas Ethnographique des provinces habitées en totalité ou en partie par des Polonais [Карты] / par R. d'Erkert. ― St. Petersbourg, 1863) і російською (Этнографический атлас западнорусских губерний и соседних областей [Карты] / составлен Р. Ф. Эркертом. — Санкт-Петербург, 1863), у французькому заголовку — «губернії, населені повністю або частково поляками». Атлас складено за офіційним даними Міністерства внутрішніх справ за 1858 рік. Еркерт у своєму атласі навів чисельний і національний склад населення Російської імперії, Австрії та Пруссії на 1858 рік. На базі Атласу була видана праця Р. Ф. Еркерта «Погляд на історію і етнографію західних губерній Росії» («Взгляд на историю и этнографию западных губерний России», 1864) яка є частково примітна. Автор дотримувався сумнівної точки зору на співвідношення етнічної і конфесійної приналежності населення західних губерній Росії. Р. Еркерт вважав, що все слов'янське католицьке населення там було за національністю поляками. Він, щоправда, припускав, що його твердження застосовне в більшій мірі до Правобережної України, аніж до Білорусі, де етнічна самосвідомість білорусів та українців була виявлена слабкіше. Все ж таки твердження Р. Еркета були помилковими, оскільки на території Росії мова, в кінцевому рахунку, виявилася набагато більш точною і чіткішою етнічною ознакою для виділення українців, ніж конфесійна приналежність[2].
Вибрані праці
- Этнографический атлас западнорусских губерний и соседних областей. Санкт-Петербург, 1863.
- Atlas Ethnographique des provinces habitées en totalité ou en partie par des Polonais. St. Petersbourg, 1863.
- Кавказ и его народы. 1887
- Происхождение казаков по русским источникам. 1882
- Языки кавказской расы. 1895
- Миграции и поселения германских племен в Центральной Европе. 1901
Посилання
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Байцар Андрій. Українські етнічні землі на «Етнографічному атласі …» Р. Еркерта (1863 р.) http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1863.html
Джерела
- Байцар Андрій. Українські етнічні землі на «Етнографічному атласі …» Р. Еркерта (1863 р.) http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1863.html