Картографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Загальний план Диких полів, простіше кажучи, Україна, з належними провінціями»
250x350px
«Загальний план Диких полів, простіше кажучи, Україна, з належними провінціями»
«Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis»
Творець: Автор: Ґійом Левассер де Боплан
Гравер: Вільгельм Гондіус
Час створення: 1648
Розміри: 42 × 54,5 см
Матеріал: Мідь
CMNS: [[commons:Category:Cartography|«Загальний план Диких полів, простіше кажучи, Україна, з належними провінціями»]] на Вікісховищі

Картогра́фія (англ. cartography, рос. картография, нім. Kartografie f, нім. Kartenlehre f) — це:

  1. спосіб зображення сферичної поверхні, насамперед Земної, на плоскій поверхні, або аркуші паперу[1]. Традиційними проекціями вважаються конічна, азимутальна і циліндрична (щодо проекцій земної поверхні та інших дво- чи три- вимірних поверхонь див. також картографічні проекції). Найвідомішою циліндричною проекцією є проекція Меркатора, що датується 1569. Недолік цієї системи полягає в тому, що країни на різних широтах мають непропорційно великий вигляд, а паралелі та меридіани порушені. У 1973 німецький історик Арно Петерс запропонував проекцію Петерса, при якій країни світу залишаються у властивих їм зонах.
  2. галузь науки, техніки та виробництва, що охоплює вивчення створення і практичне використання карт[1]. Включає такі розділи: картознавство, математична картографія, екологічна картографія, картометрія, складання і редагування карт, видання карт і атласів. В Україні наукові дослідження з К. проводять у Відділенні географії Інституту геофізики НАН України, на відповідних кафедрах вишів та у відомчих НДІ.

Історія картографії[ред.ред. код]

Початок дослідження земної поверхні відноситься до сивої давнини, перші спроби опису та зображення місцевості виникли одночасно з писемністю[2]. Одними з перших розробкою географічних карт зайнялися китайці. Батьком китайської картографії вважаєть Пей Сю.

Картографія в СРСР[ред.ред. код]

Наявні завдання планового розвитку СРСР зумовили бурхливий розвиток картографії в країні, поставили умови створення грандіозних капітальних картографічних творів. Ініціаторами таких робіт виступили геодезист Ф. М. Красовський та географ О. О. Борзов. У 1924–1925 роках Вище геодезичне управління ВРНГ почав складати географічні описи до аркушів топографічних карт масштабу 1:100000.У 1927–1929 роках, за участі Борзова були складені мілкомасштабні загальногеографічні карти на всю територію країни. У 1930–1940 роках було розроблено нові методи зображення рельєфу, створено гіпсометричні карти Європейської частини СРСР (1939, під керівництвом Т. Н. Гунбіної); СРСР (1949, під керівництвом І. П. Заруцької). За період 1935–1950 років було картографовано в масштабі 1:100000 малозаселені неосяжні території тундри та тайги, широко впроваджено стереотопографічний метод зйомки. З 1950 років відбувся перехід до великомасштабних зйомок, широке впровадження аерофотозйомок. Створено Морський атлас, фундаментальна праця з географії морів та океанів, Атлас світу (1954).[2]

Географічна картографія[ред.ред. код]

Приклад ілюстрованої карти

Географічна картографія — наука про відображення, дослідження та спостерігання географічних систем, через географічні карти та інші картографічні моделі[3]. Її концепція виражається в системному підході до картографування природних територіальних (ПТК) та соціально-економічних (СЕК) географічних систем різної складності та різного просторового охоплення — від місцевого (локального) до планетарного (глобального). Такий підхід зумовлює відображення елементів (компонентів), структури (будови), внутрішніх та зовнішніх зв'язків картографованої системи, а також факторів (чинників) та процесів, які визначають її функціонування (існування). Основні теоретичні положення науки розроблені московським картографом К. О. Саліщевим у кінці 1970 — на початку 1980-х років.

Математична картографія[ред.ред. код]

Вивчає способи відображення поверхні Землі на площині. Оскільки поверхня Землі має кінцеву кривизну, її не можна відобразити у площині із збереженням усіх просторових відношень одночасно: кутів між напрямками, відстань і площ поверхнею.  Можна зберегти лише деякі із цих співвідношень.

Цифрова картографія[ред.ред. код]

Розділ картографії, що охоплює теорію і практику створення і використання цифрової картографічної продукції. Цифрова картографія є не стільки самостійним розділом картографії, скільки її інструментом, обумовленим сучасним рівнем розвитку технології.

Географічні інформаційні системи[ред.ред. код]

Докладніше: ГІС

Скорочено — ГІС — геоінформаційні системи

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
  2. а б (рос.) Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1974. С. 312.
  3. Топографія. Геодезія. Аерокосмічні методи дослідження Землі. Картографія. Словник-довідник

Література[ред.ред. код]

  • Картографія : підруч. для студ. геогр. ф-тів вищ. навч. закл. / А. П. Божок, А. М. Молочко, В. І. Остроух ; [ред. : Н. Земляна] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - [Київ] : Київський університет, 2008. - 271 с. : іл. - Бібліогр.: с. 249. - ISBN 978-966-439-065-8
  • Картографія з основами топографії : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Д. О. Ляшенко ; [худож. : І. Р. Сільман ; худож. ред. : І. П. Савицька] ; НАН України, Ін-т географії НАН України. - Київ : Наукова думка, 2008. - 181, [1] с. - Бібліогр.: с. 173-175. - ISBN 978-966-00-0737-6
  • ХХ літ плідної діяльності УТГК (1991–2011 рр.) : монографія / П. М. Шевчук ; Укр. т-во геодезії і картографії (УТГК). – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 76 с. : іл. – Режим доступу: . – Бібліогр.: с. 56-60 (54 назви). – ISBN 978-617-607-358-1
  • Поняття "Русь" в західноєвропейській картографії (XVI - XVIII ст.) = La notion de "Russie" dans la cartographie occidentale du début du XVIe siècle à la fin du XVIIIe siècle / Калина Угрин ; пер. з фр. Михайла Поповича ; Укр. техн.-господар. ін-т. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. - 175 с. - Бібліогр.: с. 114-141. - ISBN 978-966-423-091-6
  • Відтворення України. Історія картографії, краєзнавство, біографістика / М. Вавричин ; [упоряд.: Н. Паславська, Н. Халак ; редкол.: П. Сохань (голова) та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Львів. від-ня. – Львів : ІУАД, 2012. – 552 с. : 24 с. іл., 2 карти. – Бібліогр. в тексті. – ISBN 978-966-02-6451-9
  • Історія картографування території України : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Р. І. Сосса. - Київ : Либідь, 2007. - 333, [1] с. : кольор. іл., мапи. - Бібліогр.: с. 331-332. - ISBN 978-966-06-0463-6
  • Україна на стародавніх картах : кінець XV - перша половина XVII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович. - [Київ] : Картографія, 2004. - 207 с. - (Серія "Пам'ятки картографії Україна"). - ISBN 966-631-526-2
  • Картографічна україніка (1945-2000) у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України : каталог / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. Василя Стефаника ; [уклад. Т. М. Огородник, Н. В. Падюка ; наук. ред. І. І. Ровенчак]. - Львів : [Б. в.], 2006. - 342 с. - ISBN 966-02-3487-2
  • Історична картографія і картознавство від стародавнього світу до європейського відродження: бібліографічний огляд видань 80-поч. 90-х років ХХ ст. / Т. Паславський // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника / Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, НАН України. - Л. : ЛНБ ім. В. Стефаника, 2004. - Вип. 12. - С. 17-33. - Бібліогр.: 78 назв. . - ISBN 9660227973. - ISBN 9660231520 (Вип. 12)
  • Картографо-топографічний словник-довідник : [навч. посіб.] / В. В. Лозинський, Ю. М. Андрейчук ; за наук. ред. І. П. Ковальчука ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. - Київ : НУБіП України ; Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2014. - 253 с. - Бібліогр.: с. 225-226. - ISBN 976-966-1633-75-8
  • Лашко С. П. Розвиток картографії на теренах України: Давня Доба / Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. Випуск 5/2009 (58). Частина 1.
  • П'ятимовний словник основних термінів і визначень з геодезії, фотограмметрії та картографії / Крохмаль Є. М., Левицький І. Ю., Благонравіна Л. О., Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва . — Харків: Б.в., 1995. — 145 с.
  • Українсько-російський картографічний словник / Левицький І. Ю., Фурса Л. С., ГУГКК при Кабміні України. — Б. м. : Б. в., 1997. — 413 с.
  • Лабораторний практикум з топографії та картографії для студентів-географів / Левицький І. Ю., Кондратенко І. І — Харків: Б. в., 2000. — 172 с.
  • Інтернет: терміни і визначення та сайти з картографії і геоінформатики / Левицький І. Ю., Афанасьєва Т. М. — Київ: Аратта, : Книжкова палата України, 2003. — 167 с. — ISBN 966-7865-42-8.

Посилання[ред.ред. код]