Сільвіо Лонгобукко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сільвіо Лонгобукко
Сільвіо Лонгобукко
Сільвіо Лонгобукко
Особисті дані
Народження 5 червня 1951(1951-06-05)
  Скалеа, Італія
Смерть 2 квітня 2022(2022-04-02)[1][2] (70 років)
  Скалеа, Провінція Козенца, Італія
Зріст 175 см
Вага 69 кг
Прізвисько Ossobuco[3][4][5]
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1971 Італія «Тернана» 34 (0)
1971–1975 Італія «Ювентус» 47 (0)
1975–1982 Італія «Кальярі» 172 (3)
1982–1983 Італія «Козенца» 24 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973 Італія Італія (B) 1 (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сільвіо Лонгобукко (італ. Silvio Longobucco, нар. 5 червня 1951, Скалеа) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема, за «Ювентус» та «Кальярі». Триразовий чемпіон Італії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за команду клубу «Тернана», в якій провів два сезони, взявши участь у 34 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1971 року. Відіграв за «стару сеньйору» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. За цей час тричі виборював титул чемпіона Італії.

1975 року уклав контракт з клубом «Кальярі», у складі якого провів наступні сім років своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Кальярі», був основним гравцем захисту команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Козенца», за команду якого виступав протягом 1982—1983 років.

Виступи за збірну

1973 року провів одну гру у складі другої збірної Італії. До лав головної команди Італії жодного разу не залучався.

Титули і досягнення

«Ювентус»: 1971-1972, 1972-1973, 1974-1975

Посилання


  1. а б Addio a Longobucco, ex difensore della Juve e del Cagliari — 2022.
  2. а б Crosetti M. È morto Silvio Longobucco: con la Juventus vinse tre scudetti e sfiorò la Coppa dei Campioni, ma Rep lo beffòRoma: GEDI Gruppo Editoriale, 2022. — ISSN 0390-1076; 2499-0817
  3. Zara F., Calzaretta N. L’abatino, il pupone e altri fenomeniРіццолі Лібрі, 2014. — С. 205. — ISBN 88-586-7037-X
  4. Moretti C. Forse non tutti sanno che la grande Juventus…Newton Compton Editori, 2016. — P. 130. — ISBN 88-541-9867-6
  5. Bocchiola M., Benedetti A. D., Bò C. D. et al. 1897 Juventus FC. Le storieHoepli, 2020. — P. 214. — ISBN 88-203-9858-3