Горобей Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:12, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горобей Андрій Іванович
Народився 14 жовтня 1903(1903-10-14)
село Дідівщина, тепер Фастівського району Київської області
Помер 29 квітня 1985(1985-04-29) (81 рік)
місто Київ
Національність українець
Alma mater ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Андрій Іванович Горобей (нар. 14 жовтня 1903(19031014), село Дідівщина, тепер Фастівського району Київської області — 29 квітня 1985, місто Київ) — український радянський діяч, директор Київського філіалу Центрального музею В.І.Леніна, секретар Київського обласного комітету КП(б)У з пропаганди, заслужений працівник культури Української РСР. Кандидат економічних наук, доцент.

Біографія

Народився в селянській родині.

У 1929 році закінчив Харківський інститут народної освіти і здобув спеціальність викладача соціально-економічних дисциплін в середніх школах.

У 1929—1938 роках — викладач Лубенського педагогічного інституту на Полтавщині; завідувач Липецького районного відділу народної освіти Харківської області; 2-й секретар Липецького районного комітету КП(б)У Харківської області.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1938—1941 роках — інструктор, завідувач сектору усної пропаганди ЦК КП(б)У.

З 1941 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З жовтня 1941 року служив військовим комісаром і заступником із політичної частини начальника евакуаційного госпіталю № 1968 на Північно-Західному фронті.

У 1946—1948 роках — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Київського обласного комітету КП(б)У.

У 1948—1949 роках — секретар Київського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

З 1950 року — старший викладач, з 1952 року — доцент кафедри політичної економії Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1951 році захистив кандидатську дисертацію «Відновлення та розвиток господарства районів, що зазнали німецько-фашистської окупації (за матеріалами Київської області)».

У 1952—1969 роках — директор Київського філіалу Центрального музею В.І.Леніна

З 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення в Києві. Перебуваючи на пенсії, працював доцентом Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Звання

Нагороди

Джерела