Єрмілов Віктор Васильович
Єрмілов Віктор Васильович | |
---|---|
рос. Виктор Васильевич Ермилов | |
Народився | 24 листопада 1909 Äcäküld, Мензелінський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія |
Помер | 20 вересня 1982 (72 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Громадянство | Росія, СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | слюсар, політик, робітник |
Галузь | Токарна обробка[1], промисловість[1] і комунізм[1] |
Знання мов | російська[1] |
Членство | ЦК КПРС |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Віктор Васильович Єрмілов (нар. 24 листопада 1909, місто Єлабуга, тепер Республіки Татарстану, Російська Федерація — 14 січня 1982, місто Москва) — радянський діяч, новатор виробництва, слюсар Московського верстатобудівного заводу «Красный пролетарий» імені Єфремова Міністерства верстатобудівної і інструментальної промисловості СРСР. Член ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (15.03.1957).
Життєпис
Народився в родині робітника. У 1924 році закінчив школу першого ступеня в місті Єлабузі Татарської АРСР, після чого навчався в профшколі.
У 1929—1930 роках працював слюсарем на перфораторному заводі в місті Нев'янськ Уральської області, потім переїхав до Москви і на біржі праці отримав скерування на Московський верстатобудівний завод.
У 1930—1982 роках — слюсар Московського верстатобудівного заводу «Красный пролетарий» (з 1951 року — імені Єфремова). Пропрацював на підприємстві 52 роки. Освоїв серійне виробництво різних типів верстатів: токарних, прецизійних, токарно-гвинторізних, спеціальних, вертикальних багатошпіндельних напівавтоматичних та інших.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 березня 1957 року за видатні виробничі досягнення і внесений великий вклад у виконання завдань із освоєння та впровадження на заводі нової техніки Єрмілову Віктору Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
Обирався членом Комітету з Ленінських премій в області літератури і мистецтва. У 1975 році написав автобіографічну книгу «Щастя важких доріг».
Помер 14 січня 1982 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.
Нагороди і звання
- Герой Соціалістичної Праці (15.03.1957)
- два ордени Леніна (11.10.1943; 15.03.1957)
- орден Жовтневої Революції (23.11.1979)
- орден Трудового Червоного Прапора (28.11.1969)
- медалі
Примітки
Джерела
- Єрмілов Віктор Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Народились 24 листопада
- Народились 1909
- Уродженці Мензелінського повіту
- Померли 20 вересня
- Померли 1982
- Померли в Москві
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Члени ЦК КПРС
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання