Леопольд Карл Мюллер
Леопольд Карл Мюллер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Leopold Carl Müller | ||||
Народження | 9 грудня 1834[1][2][…] або 9 жовтня 1834[4] Дрезден, Німецький союз[1] | |||
Смерть | 4 серпня 1892[1][2][…] (57 років) | |||
Відень, Австро-Угорщина | ||||
Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
Країна | Австрія | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Віденська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, рисувальник, ілюстратор, педагог | |||
Вчитель | Карл фон Блаас і Christian Rubend | |||
Відомі учні | Рудольф Свобода (молодший) | |||
Працівник | Віденська академія мистецтв | |||
Батько | Leopold Franz Müllerd | |||
Брати, сестри | Bertha Müllerd, Marie Müllerd і Josefine Müllerd | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер, Художній музей Волтерс, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Moravian Gallery in Brnod і Touchstones Rochdaled | |||
| ||||
Леопольд Карл Мюллер у Вікісховищі | ||||
Леопольд Карл Мюллер (нім. Leopold Carl Müller; 9 грудня 1834, Дрезден — 4 серпня 1892, Відень) — австрійський художник-орієнталіст, ілюстратор, педагог.
Біографія
Народився в Дрездені під час поїздки його батьків до Німеччини. Його батьком був австрійський художник Леопольд Мюллер, який володів літографічною студією в Відні. Незважаючи на виявлений в ранньому віці талант до малювання, після закінчення гімназії був відправлений на навчання в політехнічний інститут. Його малюнки привернули увагу директора художньої галереї, розташованій недалеко від інституту і той, запросив юнака на зустріч з історичним живописцем Карлом фон Блаасом. Леопольд, зізнався, що мріє стати живописцем і навчатися в Академії мистецтв. К. Блаас включив його в число своїх учнів, які працювали в цей час над створенням фресок.
Навчався у віденській академії під керівництвом Х. Рубена і Карла фон Блааса. Завдяки виділеній урядом стипендії, Леопольд Мюллер став учасником Всесвітньої виставки 1867 в Парижі, де був глибоко вражений алжирськими картинами Ежена Фромантена.
Зобов'язаний підтримувати матеріально свою родину після смерті батька, протягом 8 років працював ілюстратором віденської газети «Фігаро».
У 1873—1874 роках відвідав Єгипет. Згодом, ділячи свій час між студіями в Каїрі і Відні, він глибоко занурився у вивчення арабської культури, і зробив більше, ніж всі його колеги для ознайомлення з нею європейців.
Протягом життя відвідав кілька разів Італію і Єгипет, і зробив собі ім'я завдяки відомій серії картин зі сценами з народного життя в Італії, Угорщині, Близькому Сході і Африці.
Пізніше сам став викладати в Академії образотворчих мистецтв у Відні, виховав кілька талановитих учнів. Серед них Макс Курцвайль.
Помер у Вейдлінгау (нині — частина Відня).
Твори
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119337975 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Leopold Carl Müller
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.