Арієві
Арієві | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||||||||
Дивитись текст | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Арієві (Ariidae) — родина костистих риб Сомоподібні (Siluriformes).
Опис
Представники родини — одні з небагатьох сомів, що покинули прісні води. Це звичайно великі або середньої величини риби; спинний плавець у них короткий і високий, жировий — маленький. У прибережних водах тропічних морів арієві — об'єкти невеликого промислу. Спинний і грудний плавці у арієвих сомів озброєні гострими зазубреними шипами. Укол цих шипів надзвичайно небезпечний, ранка потім опухає і запалюється. Тому жителі Гвіани, якщо піймали на гачок арієві соми, насамперед обламують у них ці колючки.
Спосіб життя
Як і у більшості інших сомів, арієвим властива турбота про потомство. Багато відкладають ікру у гнізда-ямки. Самці галеїхта (Galeichthys felis) виношують ікру, що розвивається у ротовій порожнині. Деякі види з цієї родини вдруге повернулися у прісні води й русла рік Австралії та Мадагаскару. Деякі арієві (Galeichthys felis, Bagre marinus) можуть видавати досить голосні звуки. Звуковий апарат у цьому випадку — замикаючий механізм колючок спинного й грудного плавців, особливим чином влаштований. Посилені резонансом стінок плавального міхура, ці звуки нагадують різкий скрип (частота коливань 2-4000 у секунду). Припускають, що звуки ці служать орієнтиром при утворенні зграй у нічний час. Прісноводний вид Potamirus izabalensis, що мешкає у Центральній Америці, також виношує ікру у роті, видає звуки, схожі на крякання і бурчання .
Класифікація
Родина включає у себе 21-26 родів і приблизно 130–150 видів:
- Amissidens (Kailola, 2004[1]
- Amissidens hainesi (Kailola, 2000)
- Amphiarius (Marceniuk & Menezes, 2007[2]
- Amphiarius phrygiatus (Valenciennes, 1840)
- Amphiarius rugispinis (Valenciennes, 1840)
- Ariopsis (Gill, 1861[3]
- Ariopsis assimilis (Günther, 1864)
- Ariopsis felis (Linnaeus, 1766)
- Ariopsis festinus (Ng & Sparks, 2003)
- Ariopsis guatemalensis (Günther, 1864)
- Ariopsis seemanni (Günther, 1864)
- Ariopsis uncinatus (Ng & Sparks, 2003)
- Arius (Valenciennes, 1840)[4]
- Aspistor (Jordan & Evermann, 1898[5]
- Aspistor luniscutis (Valenciennes, 1840)
- Aspistor parkeri (Traill, 1832)
- Bagre (Cloquet, 1816)[6]
- Bagre bagre (Linnaeus, 1766)
- Bagre marinus (Mitchill, 1815)
- Bagre panamensis (Gill, 1863)
- Bagre pinnimaculatus (Steindachner, 1877)
- Batrachocephalus (Bleeker, 1846)[7]
- Brustiarius (Herre, 1935[8]
- Brustiarius nox (Herre, 1935)
- Brustiarius solidus (Herre, 1935)
- Carlarius (Marceniuk & Menezes, 2007)[9]
- Cathorops (Jordan & Gilbert, 1883)[10]
- Cephalocassis (Bleeker, 1857[11]
- Cephalocassis borneensis (Bleeker, 1851)
- Cephalocassis jatia (Francis Buchanan-Hamilton, 1822)
- Cephalocassis manillensis (Valenciennes, 1840)
- Cephalocassis melanochir (Bleeker, 1852)
- Cinetodus (Ogilby, 1898)[12]
- Cinetodus carinatus (Weber, 1913)
- Cinetodus conorhynchus (Weber, 1913)
- Cinetodus crassilabris (Ramsay & Ogilby, 1886)
- Cinetodus froggatti (Ramsay & Ogilby, 1886)
- Cochlefelis (Whitley, 1941[13]
- Cochlefelis burmanicus (Day, 1870)
- Cochlefelis danielsi (Regan, 1908)
- Cochlefelis spatula (Ramsay & Ogilby, 1886)
- Conorhynchos (Bleeker, 1858)
- Conorhynchos conirostris (Valenciennes, 1840)
- Cryptarius (Kailola, 2004[1]
- Cryptarius daugueti (Chevey, 1932)
- Cryptarius truncatus (Valenciennes, 1840)
- Doiichthys
- Doiichthys novaeguineae (Weber, 1913)
- Galeichthys (Valenciennes, 1840)[14]
- Galeichthys ater (Castelnau, 1861)
- Galeichthys feliceps (Valenciennes, 1840)
- Galeichthys peruvianus (Lütken, 1874)
- Galeichthys stanneus (Richardson, 1846)
- Genidens
- Genidens barbus (Lacépède, 1803)
- Genidens genidens (Cuvier, 1829)
- Genidens machadoi (Miranda Ribeiro, 1918)
- Genidens planifrons (Higuchi, Reis & Araújo, 1982)
- Hemiarius (Bleeker, 1862)[15]
- Hemipimelodus (Bleeker, 1858[16]
- Hemipimelodus bicolor (Fowler, 1935)
- Hemipimelodus borneensis (Bleeker, 1851)
- Hemipimelodus jatius (Francis Buchanan-Hamilton, 1822)
- Hemipimelodus macrocephalus (Bleeker, 1858)
- Hemipimelodus manillensis (Valenciennes, 1840)
- Hemipimelodus sundanensis (Hardenberg, 1948)
- Hexanematichthys (Bleeker, 1858)[17]
- Hexanematichthys dowii (Gill, 1863)
- Hexanematichthys henni (Eigenmann, 1922)
- Hexanematichthys leptocassis (Bleeker, 1861)
- Hexanematichthys mastersi (Ogilby, 1898)
- Hexanematichthys platypogon (Günther, 1864)
- Hexanematichthys sagor (Francis Buchanan-Hamilton, 1822)
- Hexanematichthys sundaicus (Bleeker, 1858)
- Hexanematichthys surinamensis (Bleeker, 1862)
- Ketengus (Bleeker, 1847)[18]
- Ketengus typus (Bleeker, 1847)
- Nedystoma (Ogilby, 1898)[12]
- Nedystoma dayi (Ramsay & Ogilby, 1886)
- Nedystoma novaeguineae (Weber, 1913)
- Nemapteryx (Ogilby, 1908)[19]
- Nemapteryx armiger (De Vis, 1884)
- Nemapteryx augusta (Roberts, 1978)
- Nemapteryx bleekeri (Popta, 1900)
- Nemapteryx caelata (Valenciennes, 1840)
- Nemapteryx macronotacantha (Bleeker, 1846)
- Nemapteryx nenga (Francis Buchanan-Hamilton, 1822)
- Neoarius (Castelnau, 1878)[20]
- Neoarius berneyi (Whitley, 1941)
- Neoarius coatesi (Kailola, 1990)
- Neoarius graeffei (Kner & Steindachner, 1867)
- Neoarius latirostris (Macleay, 1883)
- Neoarius midgleyi (Kailola & Pierce, 1988)
- Neoarius pectoralis (Kailola, 2000)
- Neoarius taylori (Roberts, 1978)
- Neoarius utarus (Kailola, 1990)
- Neoarius velutinus (Weber, 1907)
- Netuma (Bleeker, 1858)[21]
- Netuma aulometopon (Fowler, 1915)
- Netuma bilineata (Valenciennes, 1840)
- Netuma hassleriana (Borodin, 1934)
- Netuma proxima (Ogilby, 1889)
- Netuma thalassina (Rüppell, 1837)
- Notarius (Gill, 1863[22]
- Neoarius berneyi (Whitley, 1941)
- Notarius ambrusteri (Bentacur-R. & Acero P., 2006)
- Notarius biffi (Betancur & Acero, 2004)
- Notarius bonillai (Miles, 1945)[23]
- Notarius grandicassis (Valenciennes, 1840)
- Notarius kessleri (Steindachner, 1877)
- Notarius lentiginosus (Eigenmann & Eigenmann, 1888)
- Notarius neogranatensis (Acero P. & Betancur-R., 2002)
- Notarius osculus (Jordan & Gilbert, 1883)
- Notarius planiceps (Steindachner, 1877)
- Notarius quadriscutis (Valenciennes, 1840)
- Notarius troschelii (Gill, 1863)
- Osteogeneiosus (Bleeker, 1846[7]
- Osteogeneiosus blochii (Bleeker, 1846)
- Osteogeneiosus cantoris (Bleeker, 1854)
- Osteogeneiosus gracilis (Bleeker, 1846)
- Osteogeneiosus ingluvies (Bleeker, 1846)
- Osteogeneiosus longiceps (Bleeker, 1846)
- Osteogeneiosus militaris (Linnaeus, 1758)
- Osteogeneiosus valenciennesi (Bleeker, 1846)
- Plicofollis (Kailola, 2004[1]
- Plicofollis argyropleuron (Valenciennes, 1840)
- Plicofollis crossocheilos (Bleeker, 1846)
- Plicofollis dussumieri (Valenciennes, 1840)
- Plicofollis magatensis (Herre, 1926)
- Plicofollis nella (Valenciennes, 1840)
- Plicofollis platystomus (Day, 1877)
- Plicofollis polystaphylodon (Bleeker, 1846)
- Plicofollis tenuispinis (Day, 1877)
- Plicofollis tonggol (Bleeker, 1846)
- Potamarius (Hubbs & Miller, 1960)[24]
- Potamarius grandoculis (Steindachner, 1877)
- Potamarius izabalensis (Hubbs & Miller, 1960)
- Potamarius labiatus (Boulenger, 1898)
- Potamarius nelsoni (Evermann & Goldsborough, 1902)
- Potamarius usumacintae (Betancur-R & Willink, 2007)
- Potamosilurus (Marceniuk & Menezes, 2007)[2]
- Potamosilurus macrorhynchus (Weber, 1913)
- Sciades (Müller & Troschel, 1849)[25]
- Sciades assimilis (Günther, 1864)
- Sciades couma (Valenciennes, 1840)
- Sciades dowii (Gill, 1863)
- Sciades emphysetus (Müller & Troschel, 1849)
- Sciades guatemalensis (Günther, 1864)
- Sciades herzbergii (Bloch, 1794)
- Sciades hymenorrhinos (Bleeker, 1862)
- Sciades mastersi (Ogilby, 1898)
- Sciades passany (Valenciennes, 1840)
- Sciades paucus (Kailola, 2000)
- Sciades platypogon (Günther, 1864)
- Sciades proops (Valenciennes, 1840)
- Sciades seemanni (Günther, 1864)
- Sciades troschelii (Gill, 1863)
- Tetranesodon (Weber, 1913)[26][27][28][29][30][31][32][33]
Примітки
- ↑ а б в Kailola, P. J. 2004. A phylogenetic exploration of the catfish family Ariidae (Otophysi: Siluriformes). The Beagle (Rec. Mus. Art Galleries N. Terr.) v. 20: 87-166.
- ↑ а б Marceniuk, A. P. & N. A. Menezes. 2007. Systematics of the family Ariidae (Ostariophysi, Siluriformes), with a redefinition of the genera. Zootaxa 1416: 1-126.
- ↑ Gill T. N. 1861. Catalogue of the fishes of the eastern coast of North America, from Greenland to Georgia. Proc. Acad. Nat. Sci. Phila. v. 13 (Suppl.). 1-63.
- ↑ Cuvier, G. & A. Valenciennes. 1840. Histoire naturelle des poissons. Tome quinzième. Suite du livre dix-septième. Siluroïdes. Hist. Nat. Poiss. (BOOK), Nov., v. 15: i-xxxi + 1-540.
- ↑ Jordan, D. S. & B. W. Evermann. 1898. The fishes of North and Middle America: a descriptive catalogue of the species of fish-like vertebrates found in the waters of North America north of the Isthmus of Panama. Part III. Bull. U. S. Natl. Mus. Núm. 47: i-xxiv + 2183a-3136.
- ↑ Cloquet H. 1816–1830. (Pisces accounts). A Dictionnaire des sciences naturelles. Volumes 1-60. (Initials after accounts correspond to authors given in Vol. 1; fish accounts by Lacepède (L. L.), Duméril (C. D.), Daudin (F. M. D.) and Cloquet (H. C.)). Dict. Sci. Nat.
- ↑ а б Bleeker P. 1846. Overzigt der siluroïden, welke te Batavia voorkomen. Natuur. Geneesk. Arch. Neerl.-Ind. v. 3 (núm. 2). 135–184.
- ↑ Herre, A. W. C. T. 1935. New fishes obtained by the Crane Pacific expedition. Field Mus. Nat. Hist. Publ. Zool. Ser. v. 18 (núm. 12): 383–438.
- ↑ Marceniuk, A. P. & N. A. Menezes. 2007. Systematics of the family Ariidae (Ostariophysi, Siluriformes), with a redefinition of the genera. Zootaxa 1416: 1-126.
- ↑ Jordan, D. S. & C. H. Gilbert 1883. A review of the siluroid fishes found on the Pacific coast of tropical America, with descriptions of three new species. Bull. U. S. Fish Comm. v. 2 (1882): 34-54.
- ↑ Bleeker, P. 1857. Index descriptionum specierum piscium bleekerianarum in voluminibus I ad XIV diarii societatis scientiarum indo-Batavae. Natuurkd. Tijdschr. Neder. Indië v. 14: 447–486.
- ↑ а б Ogilby, J. D. 1898. New genera and species of fishes. Proc. Linn. Soc. N. S. W. v. 23 (pt 1): 32-41.
- ↑ Whitley G. P. 1941. Ichthyological notes and illustrations. Aust. Zool. v. 10 (pt 1). 1-50.
- ↑ Cuvier G. & Valenciennes A. 1840. Histoire naturelle des poissons. Tome quinzième. Suite du livre dix-septième. Siluroïdes. Hist. Nat. Poiss. v. 15. i-xxxi + 1-540.
- ↑ Bleeker, P. 1862–1863. Atlas ichthyologique des Indes Orientales Néêrlandaises, publié sous les auspices du Gouvernement colonial néêrlandais. Vol. II. Siluroïdes, Chacoïdes et Hétérobranchoïdes. Amsterdam. Atlas Ichthyol. v. 2: 1-112, Pls. 49-101.
- ↑ Bleeker P. 1858. De visschen van den Indischen Archipel. Beschreven en toegelicht. Siluri. Acta Soc. Sci. Indo-Neerl. v. 4. i-xii + 1-370.
- ↑ Bleeker P. 1858. Twaalfde bijdrage tot de kennis der vischfauna van Borneo. Visschen van Sinkawang. Acta Soc. Sci. Indo-Neerl. v. 5 (art. 7). 1-10.
- ↑ Bleeker P. 1847. Pharyngognathorum Siluroideorumque species novae Javanenses. Natuur. Geneesk. Arch. Neerl.-Ind. v. 4 (núm. 2). 155–169.
- ↑ Ogilby, J. D. 1908. New or little known fishes in the Queensland Museum. Ann. Queensl. Mus. No. 9 (pt 1): 1-41.
- ↑ Castelnau, F. L. 1878. Australian fishes. New or little known species. Proc. Linn. Soc. N. S. W. v. 2 (pt 3): 225–248, Pls. 2-3.
- ↑ Bleeker, P. 1858. De visschen van den Indischen Archipel. Beschreven en toegelicht. Siluri. Acta Soc. Sci. Indo-Neerl. v. 4: i-xii + 1-370.
- ↑ Gill, T. N. 1863. Descriptive enumeration of a collection of fishes from the western coast of Central America, presented to the Smithsonian Institution by Captain John M. Dow. Proc. Acad. Nat. Sci. Phila. v. 15: 162–174.
- ↑ Miles, C. 1945. «Some newly recorded fishes from the Magdalena River system»; Caldasia v. 3 (núm. 15): 453–464.
- ↑ Hubbs C. L. & Miller R. R. 1960. Potamarius, a new genus of ariid catfishes from the fresh waters of Middle America. Copeia 1960 (núm. 2). 101–112.
- ↑ Müller, J. & F. H. Troschel. 1849. Horae Ichthyologicae. Beschreibung und Abbildung neuer Fische. Berlin. Horae Ichthyol. No. 3: 1-27 + additional p. 24, Pls. 1-5.
- ↑ Weber M. 1913. Süsswasserfische aus Niederländisch Süd- und Nord-Neu-Guinea. A: Nova Guinea. Résultats de l'expédition scientifique Néerlandaise à la Nouvelle-Guinée. Zoologie. Leiden. Zool. Nouvelle-Guinée v. 9 (livr. 4). 513–613.
- ↑ BioLib
- ↑ AQUATAB.NET
- ↑ FishBase
- ↑ Catalogue of Life
- ↑ Dictionary of Common (Vernacular) Names
- ↑ IUCN
- ↑ UNEP-WCMC Species Database
Це незавершена стаття про Сомоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |