Дронго білочеревий
Дронго білочеревий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Dicrurus caerulescens (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
* Lanius caerulescens Linnaeus, 1758
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дронго білочеревий[2] (Dicrurus caerulescens) — вид горобцеподібних птахів родини дронгових (Dicruridae).
Поширення
Вид поширений в Індії, Шрі-Ланці та на крайньому півдні Непалу. Мешкає у сухих відкритих лісах та на узліссі тропічних вологих лісів.
Опис
Птах завдовжки 24 см, вагою 39-41 г. Це птах з міцною і стрункою зовнішністю, великою округлою головою, конусоподібним і міцним дзьобом, короткими ногами, довгими крилами і довгим хвостом з роздвоєним кінцем, кінчики якого розходяться, вигинаючись назовні в дистальній половині. Оперення сіро-блакитне на лобі, вершині, потилиці, спині, крилах і хвості. Груди сіро-блакитні з блакитними або лавандовими відтінками, тоді як живіт і підхвістя брудно-білі. Дзьоб і ноги чорнуватого кольору, очі карміново-червоні.
Спосіб життя
Трапляється парами або наодинці. Полює на комах та інших безхребетних. Іноді поїдає дрібних ящірок та жаб, ягоди та плоди. Моногамний птах. Сезон розмноження триває з лютого до кінця червня. Невелике чашоподібне гніздо серед гілок дерев будують обидва партнери. У кладці 2-4 рожевих з темно-коричневим візерунком яйця. Насиджують також обидва батьки по черзі. Інкубація триває три тижні. Пташенята залишають гніздо приблизно через 20 днів після народження, але самостійними стають через місяць.
Підвиди
- Dicrurus caerulescens caerulescens (Linnaeus, 1758) — номінальний підвид, широко поширений у більшій частині ареалу;
- Dicrurus caerulescens insularis (Sharpe, 1877) — поширений у північній та східній частині Шрі-Ланки;
- Dicrurus caerulescens leucopygialis Blyth, 1846 — в центрально-південній Шрі-Ланці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2017). Dicrurus caerulescens: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 9 жовтня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |